Питання застосування санкцій залишається однією з актуальних тем для бізнесу та для суспільства в цілому. Після окупації Криму та частини Донбасу у 2014 р, Україна та її міжнародні партнери (ЄС, США, Канада, Швейцарія, Австралія, Японія, загалом — 41 країна) почали впроваджувати санкції щодо осіб та бізнесу російської федерації з метою зменшення економічної можливості фінансувати озброєння та військову агресію в цілому.

З цього часу серед представників бізнесу став актуальним санкційний комплаєнс. Якщо ви ведете успішний бізнес, співпраця з підсанкційним контрагентом може призвести до серйозних юридичних, фінансових і репутаційних наслідків для вашого бізнесу. Вони можуть проявлятись у потраплянні до санкційніх списків, відмові банку від обслуговування рахунків чи інших контрагентів/клієнтів від співпраці, визнання компанії «міжнародним спонсором тероризму», притягнення до кримінальної відповідальності тощо.

Отже, важливо розуміти, які існують види санкцій, їх механізм застосування та дії. Це допоможе створити ефективну систему управління ризиками.

У даному вступному блозі ми поговоримо саме про види санкцій в Україні.

Основні види санкцій в Україні.

Якщо у західноєвропейських країнах та США вже давно існувала правова база для прийняття санкцій, то Україні був потрібен час для її створення.  У 2014 р. Верховна Рада зробила перший крок і прийняла Закон України «Про санкції».

У даному законі виокремили два типи санкцій: (1) секторальні (щодо невизначеного кола осіб з певного сектору економіки, (2) персональні (щодо конкретних фізичних або юридичних осіб, а також будь-кого, хто здійснює терористичну діяльність).

На дату прийняття Закону, передбачалось 24 види санкцій. Додатково, законодавець заклав 25-й пункт «інші санкції», що робить перелік санкцій невичерпним.

Найбільш відчутними за наслідками є такі санкції, як:

  • блокування активів
  • запобігання виведенню капіталів за межі України
  • зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань
  • обмеження торговельних операцій
  • анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, в тому числі на користування надрами
  • заборона участі у приватизації чи процедурах закупівлі, тощо.

Перші три санкції мають наслідком заборону: (1) укладати угоди щодо розпорядження своєю власністю (рухомим/неруховим майном, часткою/акціями в підприємствах, торгівельними марками, тощо); (2) заборону банкам здійснювати будь-які перерахування коштів на користь підсанкційних осіб та/або за їх дорученням.

Фактично це призводить до блокування діяльності підсанкційного підприємства та/або підприємства, власником якого є підсанкційна особа.

З 2014 року і до сьогодні, Україна застосувала санкції до 6762 фізичних осіб (це політики, державні посадовці, представники бізнесу, ЗМІ та артисти, які підтримують агресію) та до 3106 підприємств.

Звичайно, що переважна більшість санкцій була застосована вже після початку повномасштабного вторгнення росії до України 24 лютого 2022 р.

Запровадження нових санкцій у травні 2022 р.

12 травня 2022 р., у зв’язку із повномасштабною агресією росії, Закон України «Про санкції» доповнено новими видами санкцій, зокрема:

  • стягнення за рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАкС) в дохід держави активів осіб, які економічно, політично чи ідеологічно підтримують агресію росії проти України;
  • заборону на набуття у власність земельних ділянок (введення пов’язане із початком функціонування ринку землі в Україні).

Завданням санкції стягнення активів в дохід держави є: (1) отримання коштів для відшкодування завданої війною шкоди та (2) створення дієвого механізму економічної боротьби з агресором через осіб, які працюючи в Україні, фінансують війну.

31 серпня 2022 р. ВАкС прийняв перше рішення про фактичну конфіскацію активів на користь держави України.

Враховуючи, велику кількість осіб, до яких застосовано санкцій, перше рішення ВАкСу буде не останнім.

Наступні кроки у санкційній політиці України.

Провідну роль у питаннях застосування санкції, звісно, відіграє СБУ. Окрім цього, НАЗК спільно з МЗС України ведуть активну роботу з посилення міжнародних санкцій.

За  час війни в Україні, з’явилось нове поняття «міжнародний спонсор війни». Такий «титул» присвоюється компаніям, які незважаючи на визнання міжнародною спільнотою росії країною агресором та санкційні обмеження, продовжують співпрацю із нею.

Тому, одними із завдань та напрямків санкційної політики України є: (1) ідентифікація осіб, які є бізнес-партнерами чи керівниками іноземних компаній, пов’язаних з підсанкційними російськими компаніями; (2) припинення такими особами співпраці з російським контрагентами.

Також, наступним кроками у санкційній політиці мають бути: (1) контроль за недопущення обходу санкцій через запровадження кримінальної відповідності на законодавчому рівні іноземних країн; (2) створення дієвого механізму стягнення активів росії (як в Україні так і світі) для їх використання у відновленні України.

Сподіваємося, що український санкційний список буде доопрацьований з урахуванням досвіду США та ЄС, а також із залученням професійних консультантів.

В наших наступних блогах ми розкриємо питання про міжнародну санкційну політику в інтересах України, а також питання щодо механізму та підстав накладення санкцій.

Автор: ОЛЕНА ГАВРИЛОВА, адвокат VB PARTNERS

Матеріали по темі

Логотип - VB Partners