mountauin sized

05.12.2014
Чи готові політики повернути бізнес-середовищу свій борг

Логотип издания

Бізнес разом із громадянським суспільством був двигуном революції. Нестерпні умови спровокували середній і малий бізнес вийти на вулицю, а великий – підтримати їх. Розпочала роботу нова, більш ніж на 50% оновлена Верховна рада. Настав час політикам повертати такий борг.

Останній місяць новини із зони АТО конкурували з новинами про створення коаліції. Політики запевняли, що суперечки точаться не навколо кадрових питань, а виключно щодо порядку впровадження та реалізації реформ.

Що корисного для бізнесу містять 73 сторінки коаліційної угоди?

Загальний висновок – документ готували політики. Автори хочуть сподобатися передусім електорату, а не бізнесу та професіоналам. Важко назвати угоду планом реформ, радше – декларацією. Лише частина документа містить фахові оцінки та конкретні цифри й завдання.

Загальне враження – реальної дерегуляції не буде. Політики не готові до «грузинського» чи «сінгапурського» сценарію. Ідеї з книжок «Чому у Грузії вийшло» та «Сінгапурська історія. Із третього світу – в перший» не здаються їм реальними для України.

Ключові розділи з промовистими назвами: «Створення сприятливого для інвестицій середовища» та «Перехід від адміністративного контролю до підтримки бізнесу» на 90% – меморандум про добрі наміри, вони не містять чітких маркерів.

Цитую: «Сторони коаліції бажають: забезпечити протягом одного року заміну існуючої системи регулювання на європейську; усунути надмірне регулювання господарської діяльності; зменшити кількості документів та процедур дозвільного характеру; зменшити перелік ліцензованої діяльності та продукції, що підлягають сертифікації; зменшити кількість регуляторних і контролюючих органів та обмежити їхні повноваження; здійснити інвентаризацію регуляторних документів».

Якщо ми хочемо змін, то інвентаризацію «регуляторки» необхідно було б робити до виборів, а після – масово скасовувати шляхом застосування «дерегуляторної» гільйотини. Успішні країни, без страху за недієздатну бюрократичну систему, скасовували сотні актів протягом одного місяця.

Такі напівміри, як інвентаризація, координація та скорочення, лише породжують нові бар’єри та генерують нову деструктивну чиновницьку активність.

Потрапити в двадцятку рейтингу Doing Business автори угоди називають стратегічною метою. Ми вже десять років маємо таку мету, проте кількість регулювання лише збільшується. Минуло вже 9 місяців після перемоги революції, а бізнес так і не відчув полегшення та спрощення.

Лише радикальні підходи здатні змінити ситуацію.

Достатньо іронічно звучить розділ угоди – «Реформа трудових взаємовідносин». Це найкоротший розділ і найкоротша реформа. Лише три слова – схвалити Трудовий кодекс. Немає жодного слова щодо головних позицій цього майбутнього кодексу. Сторони або не дійшли згоди, або не мають бачення щодо цієї реформи.

Враховуючи любов до популізму, є ризик отримати пострадянський кодекс, у якому за крадіжку неможливо звільнити, а порушення етичних правил компанії не вважається дисциплінарним порушенням.

Водночас окремі положення угоди містять позитивні сигнали.

По-перше, податкова реформа. Зазначений розділ достатньо конкретний і містить справді актуальні пропозиції. Протягом першого кварталу 2015 року новобрані депутати обіцяють:

  • Зменшити кількість податків до дев’яти.
  • Скоротити витрати часу та коштів платників на нарахування та сплату податків шляхом скорочення обсягу звітності, дистанційного звітування, екстрактних сервісів. Середній показник витрати часу на податкові процедури в Україні – 390 годин на рік, тоді як у розвинутих країнах – 175 годин. Вважаю, що в угоді треба встановити чітку межу, якої ми маємо досягти протягом півроку, і застосувати принцип «або оптимізувати, або скасувати».
  • Створити публічну базу індивідуальних податкових консультацій та запровадити процедури апеляції на рівні експертної ради з питань оподаткування при Міністерстві фінансів.
  • Скасувати штрафні санкції, якщо платник без оскарження податкового повідомлення сплатив донараховані платежі. Це більш ніж прогресивна норма, яка дасть можливість платнику визнати свою помилку, скорегувати свої плани без страху кримінального переслідування та витрат на суди.
  • Надати можливість для податкового компромісу (податкової угоди) в 2014 році та проведення податкової амністії капіталів після реформування податкової системи шляхом одноразового добровільного декларування з 01.01.2016 року.

Щодо «кримінальних ризиків» податкових правовідносин пропонується:

  • Підвищити до 1 218 000 грн (зараз 609 000 грн) розмір «значного ненадходження» до бюджету в розумінні статей 212, 212-1 КК України.
  • Заборонити кримінальне переслідування особи за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов'язань.

Цими нововведеннями парламентарі виб’ють із рук податкових міліціонерів та прокурорів дієвий інструмент шантажу та викличуть овації тисяч підприємців, які хоч раз були на допиті.

З особливим ентузіазмом дивлюся на обіцянку парламентарів встановити особисту фінансову відповідальність працівників податкових і митних органів за втрати, яких бізнес зазнав через незаконні дії чи бездіяльність чиновників.

Другий позитив – реформи в антимонопольній сфері. Відчувається, що розділ готували спеціалісти юридичної компанії, а не політик чи бюрократ.

Планується значно спростити систему контролю за концентраціями, що є достатньо актуальним для великого та закордонного бізнесу. Зокрема: підвищити вартісні показники, запровадити скорочені процедури оцінки концентрацій, зменшити обсяг інформації, що подається в АМКУ, та впровадити обов’язковість проведення попередніх консультацій для прийняття заяви до розгляду.

Також пропонують вирішити низку простих, але важливих процедурних питань для розгляду справ про порушення антиконкурентного законодавства, а саме:

  • Врегулювати повноваження АМКУ на різних етапах розгляду та запровадити обов’язок публікувати його рішення.
  • Дозволити участь заявників у засіданнях АМКУ щодо надання дозволів на концентрацію та узгоджені дії.
  • Запровадити чіткі принципи калькуляції штрафних санкцій.
  • Встановити строки розгляду справ.
  • Врегулювати питання підстав і порядку проведення перевірок АМКУ та спорів у зв’язку з їхнім проведенням.

Перші місяці роботи Ради мають показати нам, чи є коаліційна угода реальним планом реформ, чи це лише формальність і ширма для кулуарних домовленостей політиків.

 

(за матеріалами forbes.ua)

Визнання:

bl-logo-dana 2 3 large 2 9 LOGO ULF 2016