mountauin sized

03.06.2015
Корпоративне шахрайство. Неетична / недобросовісна поведінка менеджменту компаній

Логотип издания

Правові методи боротьби.

Економічна злочинність впливає на компанії у всьому світі і жодна галузь економіки не може почувати себе повністю захищеною від її небажаних наслідків. Крім безпосередніх збитків, економічна злочинність може завдати серйозної шкоди іміджу компаній або погіршити їхню репутацію.

Жертвами економічних злочинів за останні два роки стали 59% вітчизняних компаній - це вище, ніж середньосвітовий показник (43%).

Україна займає 6 місце в рейтингу країн світу за рівнем корпоративного шахрайства (45%); Росія - 1 місце (71%), Південна Африка - 2 (62%), Кенія - 3 (57%), Канада - 4 (56%), Мексика - 5 місце (51%) (* за даними дослідження PwC «Економічні злочини в період економічного спаду »).

Справжнім бичем українського бізнесу є масове вчинення розкрадань топ-менеджерами - на їх частку припадає до 50% всіх виявлених фактів.
Навіть іноземні компанії, з розвиненою системою корпоративних процедур і політик compliance на практиці стикаються з цим негативним явищем. Але по відношенню до кожного 5-го співробітника, який вчинив економічний злочин в організації, не було зроблено відповідних заходів.

У наші дні шахраї володіють широким арсеналом прийомів, в той час як фахівці з внутрішніх розслідувань тільки починають розробляти механізми запобігання та виявлення зловживань. Економічна рецесія призвела до того, що організації з небажанням інвестують в такі послуги, як внутрішній аудит або внутрішні фінансові розслідування.

Але власники і керівники компаній, націлені на забезпечення сталого розвитку, мають бути зацікавлені не тільки в запобіганні економічних злочинів, але і нейтралізації наслідків.

Види внутрішньокорпоративного шахрайства:

  1. угоди з зацікавленістю;
  2. прямі та опосередковані розкрадання;
  3. створення «паралельного» бізнесу;
  4. присвоєння об'єктів інтелектуальної власності;
  5. «злодійство і продаж» комерційної інформації.

Причини виникнення:

  • відсутність внутрішньокорпоративних процедур і політик compliance;
  • побудова ставлення з ключовими менеджерами на принципах «довіри», а не формальних відносинах;
  • відсутність прозорої та зрозумілої системи преміювання;
  • відсутність ефективно працюючого підрозділа внутрішньофірмового аудиту;
  • робота в галузях, пов'язаних з високим ризиком, і прихильність до високо ризикованих операцій;
  • присутність родичів чиновників галузі в менеджменті компанії;
  • операції з «спорідненими» компаніями;

Деякі ознаки шахрайства з боку менеджменту:

  • незрозумілі зміни в балансовій звітності;
  • незвичайні або великі вигідні угоди в кінці звітного періоду;
  • особливі відносини зі сторонніми партнерами;
  • недостатність основного капіталу;
  • збільшення доходів при зменшенні обороту по касі;
  • збільшення запасів при зменшенні кредиторської заборгованості;
  • незрозумілі зміни в балансовій звітності;
  • незрозуміле збільшення кількості судових справ;
  • незрозуміле падіння обороту на зростаючому ринку;
  • більш швидке зростання витрат у порівнянні з доходами і т.д.

Ключова проблема доведення здійснення шахрайства - відсутність прямого зв'язку між діями менеджменту і негативними наслідками для компанії. Також викликає утруднення доведення такого зв'язку і наявності збитків.

Даний зв'язок і наявність збитку можна доводити, як висновками аудиторів / експертів, так і кримінально-правовими методами (допити, пояснення третіх осіб, економічна експертиза).

Виявлення шахрайства та формування первинної доказової бази.

  1. Внутрішнє розслідування потенційного факту шахрайства, яке слід проводити за допомогою внутрішніх або зовнішніх аудиторів, з метою формування якісної доказової бази. Саме аудитори зроблять аналіз, який підтвердить сам факт протиправних дій.
  2. Формування висновків аудиту. Дані висновки ляжуть в основу експертизи, позову до суду або заяви про скоєння злочину.
  3. На підставі висновку аудитора, отримання висновку сертифікованого судового експерта.
  4. Опитування адвокатом учасників шахрайських дій, складання відповідних протоколів.

 

Можливі дії з нейтралізації та компенсації втрат.

Мета - повна / часткова компенсація втрат. Створення умов, за яких колишній співробітник, змушений піти на «мирову угоду» і компенсує повністю або частково завдану шкоду.

«Залучення» до відповідальності несумлінного співробітника значно знизить ризик шахрайства в майбутньому. Факт реально понесених відповідальності - найкращий запобіжник.

Механізми залучення несумлінного менеджменту до відповідальності:

  1. Кримінально-правовий механізм.
  2. Цивільно-правовий механізм.


Кримінально-правовий механізм.

  1. Отримання інформації від служби аудиту.
  2. Внутрішнє розслідування потенційного факту із залученням внутрішніх / зовнішніх аудиторів.
  3. Формування доказової бази. Проведення судових експертиз.
  4. Порушення кримінальної виробництва.
  5. Активні процесуальні дії. Заява клопотань про проведення слідчих дій, спрямованих на розкриття наміру і докази конкретних дій шахраїв.
  6. Ініціювання арешту майна / предметів, отриманих незаконним шляхом.
  7. Подача цивільного позову в рамках кримінального провадження.
  8. Пред'явлення обвинувачення / мирову угоду.

Успішна реалізація даного механізму залежить від якості первинного аналізу службами аудиту та проактивної процесуальної позиції адвокатів. Нинішній кримінально-процесуальний кодекс дозволяє адвокатам ініціювати, а часто і самостійно проводити процесуальні дії, спрямовані на збір доказів.

Саме якісна доказова база протиправних дій стане аргументом, який змусить шахрая фактично визнати факт недобросовісної поведінки і компенсувати втрати.

Бізнесу не варто боятися використовувати методи кримінального процесу. Їх ефективність часто на порядок вище, ніж претензії цивільно-правового характеру.

Цивільно-правовий механізм.

01.06.2014 р набув чинності ряд змін, у тому числі в КЗпП України, якими посилена матеріальна відповідальність посадових осіб компаній (директорів, голови, членів виконавчого органу та наглядової ради, голови ревізійної комісії).

Тепер зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі заподіяної шкоди, а не в розмірі середньомісячного заробітку, як це було раніше.

Таким чином, з'явилася реальна можливість стягнення з директорів заподіяної ними шкоди в повному обсязі.

Завдяки змінам, бізнес отримав ефективні інструменти боротьби з недобросовісними діями директорів.

Заподіяння шкоди директорами можливо в результаті:

  • грубих порушень внутрішніх документів, комплаенс політик і процедур;
  • недотримання процедур проведення закупівель, тендерів або фінансових залучень;
  • створення «паралельних» бізнесів, здійснення угод з їх зацікавленістю та інших випадках конфлікту інтересів;
  • укладення завідомо неприбуткових угод;
  • виведення активів;
  • корпоративного шахрайства;
  • присвоєння об'єктів інтелектуальної власності, баз даних клієнтів, постачальників та інше.

Форми впливу і компенсації збитку.

З метою профілактики та недопущення вказаних порушень посадовими особами необхідно:

  1. Привести у відповідність до законодавства статути та внутрішні документи компаній (compliance політик, процедур закупівель і тендерів);
  2. Внести поправки в трудові договори в частині посилення відповідальності посадових осіб;
  3. Укласти договор застави з посадовими особами, з метою забезпечення можливих майбутніх вимог компенсації заподіяної шкоди.

У разі вчинення недобросовісних дій посадовими особами, пропонуємо проводити в судовому порядку стягнення заподіяної ними шкоди, а саме:

  1. сформувати доказову базу;
  2. підготувати і пред'явити позов про стягнення шкоди;
  3. заарештувати майно директора до винесення рішення;
  4. провести стягнення на підставі рішення суду.

Раніше, стягнення заподіяної директором шкоди в повному обсязі було можливо лише в результаті залучення до кримінальної відповідальності, що неоднозначно сприймалося як бізнесом, так і топ-менеджерами.

Даний механізм є новим. Практика застосування на даний момент не сформована. У разі наявності в компанії чітких регламентів і політик, ці норми створюють потенційну можливість компенсації втрат, заподіяних неетичними діями посадових осіб.

 

Визнання:

bl-logo-dana 2 3 large 2 9 LOGO ULF 2016