mountauin sized

13.07.2015
Яка користь українському бізнесу від Конституції

Логотип издания

 Щороку Україна на державному рівні досить пишно святкує День Конституції. Але вже буквально за кілька днів після свята не залишається майже нічого на згадку. Хіба що ще один вихідний, пострадянський формат нагородження орденом одіозного члена ЦВК часів Кучми, Ющенка, Януковича – Охендовського, роздавання почесних звань «Заслужений юрист» «захисникам» законності – прокурорам. Ось і все, що залишилося в пам’яті після 28 червня цього року. А яку користь несе Конституція для українського бізнесу?


Основний закон України явно не надто лояльний до ділової людини. Серед 161 статті лише одна безпосередньо присвячена підприємцям. Це стаття 67, яка говорить про свободу підприємництва та захист конкуренції. Ще є «пов’язані» з бізнесом норми: щодо права власності та його захисту (стаття 41), про обов’язок сплати податків (та ж ст. 67). Це, мабуть, і все.

Але є дві статті, які зробили для бізнесу більше, ніж роки реформ та десятки політиків-реформаторів, – статті 19 та 63 Конституції України.
Вони дозволяють підприємцю вибудовувати відносини з представниками держави у форматі: «Я (підприємець) роблю все, що не заборонено законом, а ти (чиновник) – тільки те, що тобі дозволено».

Перша норма – частина друга статті 19: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Це означає, що орган державної влади, а також будь-який його чиновник може робити лише те, що дозволено законом, і лише у спосіб та метод, прямо передбачений законом.

Будь-який представник держави може вимагати від вас лише те, що прямо передбачено саме законом, а не відомчою інструкцією чи постановою. Тож сміливо відмовляйтеся виконувати вимоги чиновника, поки він не доведе законності своїх дій – це його обов’язок!

Якщо закон не містить конкретного повноваження чи дії чиновника виходять за межі порядку реалізації його повноважень, сміливо зупиняйте його.

Така ситуація має хороше визначення, яке міститься у Кримінальному кодексі України, а саме – у статті 364 «Зловживання владою чи службовим становищем». Не обмежуєте себе в бажанні повідомити прокуратуру про спотворене трактування чиновником своїх прав.

Затяті порушники статі 19 – це працівники Державної фіскальної служби. Усі їхні дії, спрямовані на вимагання додаткових надходжень, встановлення певного «рівня» податкових платежів, визнання правочинів нікчемними, – це академічні приклади поняття «перевищення влади та службового становища».

Із власного досвіду стверджую: подання заяви про вчинення злочину дисциплінує працівника ДФС у його наступних діях і значно підвищує рівень його правосвідомості та поваги – як до самої Конституції, так і до прав платника податків.

Друга норма – частина перша статті 63, «аналог» п’ятої поправки Конституції США: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом».

Це означає, що ви маєте право відмовитися давати будь-які пояснення чи свідчення щодо себе та своїх близьких. Достатньо просто послатися на статтю 63 Основного закону, а пояснювати мотиви такого посилання та пов’язаність із вами та вашими близькими ви не зобов’язані.

Немає значення, хто вимагає у вас пояснень: міліціонер, слідчий, прокурор, інспектор ДАІ чи ДФС. При цьому неважливий ваш статус: громадянин, підприємець, посадова особа компанії тощо.

Скільки разів я чув запитання від недолугих податкових міліціонерів: «Звідки у вас майно?» І скільки разів я зупиняв свого клієнта в бажанні пояснити (а іноді – вигадати!) джерело походження своїх статків. Сотні разів стаття 63 зупиняла апетит правоохоронців у прагненні переслідувати ділову людину.

Отже, відмова давати пояснення – це ваше право. Посилання на статтю 63 Конституції в жодному разі не свідчить про «визнання» провини. Таке посилання не може бути підставою для будь-яких підозр правового характеру, а хвороблива фантазія окремих службових осіб не має вас турбувати.

На думку автора, це лише дві норми Конституції прямої дії, які застосовують у щоденній практиці. За більш ніж десяток років практики саме ці норми сотні разів давали змогу відмовити чиновнику в його нездорових бажаннях.


(за матеріалами forbes.ua)

Визнання:

bl-logo-dana 2 3 large 2 9 LOGO ULF 2016