Вже пройшло два роки зі старту останньої судової реформи. Наразі ми вже можемо обговорювати її перші результати. Та для цього адвокат Микита Нуралін згадує і про новації, які були запроваджені реформою в матеріалі спеціально для видання «Юридична газета».

  1. Оновлення суддівського корпусу.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» фактично зламав корпоратизацію суддівської системи. Раніше суддями апеляційних та касаційних суддів могли стати лише судді з певним стажем роботи. Зараз же суддівський досвід не обов’язковий, стати суддею можуть і адвокати, і науковці, і навіть патентні повірені (у Вищому суді з питань інтелектуальної власності).

При цьому, для апеляційних судів адвокатам та науковцям необхідно мати стаж на два роки більше ніж судді, а Верховному Суді однаково – по 10 років стажу. Позитивні результати від цих запроваджень вже бачимо на прикладі Верховного Суду.

Крім того, всі діючі судді повинні пройти кваліфікаційне оцінювання за трьома критеріями компетентність, професійна етика та доброчесність. Як вказують дані Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) приблизно 10% суддів, не проходять оцінювання.

Хоч на перший погляд наявність вакантних місць та судів без суддів вказує на неможливість забезпечення державою ефективного та швидкого судового розгляду, ми повинні пройти цей перехідний період для покращення нашої судової системи.

  1. Новий Верховний Суд.

Оновлення Верховного Суду відбулось не лише завдяки відбору до нього науковців, адвокатів, чи суддів першої інстанції, тобто зміни якісного складу. Також змінено структуру, повноваження та кількісний склад.

Так, Верховний Суд складається з Великої палати та чотирьох касаційних суддів. Станом на сьогодні затверджена штатна чисельність із 196 посад суддів, на 78 із них наразі триває конкурс.

Вже зараз можна робити висновки, що Верховний Суд підвищує довіру громадян, особливо практикуючих юристів, до судової системи. Формування дійсно єдиної судової практики, надання конкретних правових позицій, новий формат викладення рішень – все це сприяє довірі до цього органу.

  1. Громадська рада доброчесності.

Під час проведення конкурсу доброчесність кандидатів оцінювали не лише ВККС,  а й Громадська рада доброчесності (ГРД). Мета її діяльності – сприяння ВККС у встановленні відповідності судді/кандидата критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Перший склад був обраний у 2016 р., та провів значну та ефективну роботу.  Наразі триває формування нового складу ГРД на наступні 2 роки.

Результатом роботи ГРД є висновок про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності або інформація про суддю чи кандидата, яка може бути як негативна, так і позитивна. Якщо ГРД надає висновок, то для ухвалення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя ВККС необхідно не менше 11 голосів.

Під час конкурсу до Верховного Суду ВККС підтвердила доброчесність кандидатів в 77 випадках із 120, по яким ГРД надало висновки. На це впливали, зокрема, пояснення та докази кандидатів, які спростовували доводи висновків вже у ВККС. Однак, на мою думку, це здебільше викликано різними підходами до розуміння поняття «доброчесність» у ВККС та ГРД.

  1. Створення Вищих антикорупційного суду та суду з питань інтелектуальної власності.

Наступною новацією є створення ще двох вищих спеціалізованих суддів: Вищий суд з питань інтелектуальної власності (IP суд)та Вищий антикорупційний суд.

Однак, незважаючи на назви ці суди не будуть касаційними судами, вони діють як суди першої та апеляційної інстанції з розгляду окремих категорій справ.

Зараз тривають конкурси на посади суддів до антикорупційного суду – 39 осіб, до IP суд – 21.

Початок діяльності цих судів ми очікували раніше, однак закон про антикорупційний суд все ніяк не приймався Верховною радою України, а конкурс на посади IP суду ніяк не оголошувався.

На думку законодавця запровадження цих судів прискорить розгляд відповідних справ висококваліфікованими складом суду відповідної спеціалізації. Вказані 60 суддів повинні змінити ситуацію в країні щодо ефективного та швидкого розгляду корупційних та IP справ.

  1. Скасування суддів – п’ятирічок.

Наступна новація, яка безпосередньо впливає на суддів, це відсутність призначення на випробовуваний термін у 5 років.

На цьому наполягали європейські інституції, вказуючи що в цей період судді можуть бути залежні від різних органів влади.

Тепер усі судді рівні, призначені судити довічно. Однак вони повинні не забувати і не розслаблятись, оскільки діють інститути дисциплінарної відповідальності та оцінювання суддів, внаслідок яких їх може бути звільнено з посад.

  1. Виключне право адвокатів на представництво у судах.

Судова реформа передбачає поступове запровадження так званої адвокатської монополії. Цей термін не дуже влучний, оскільки визначаються винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

З 2017 року монополія запроваджена в Верховному Суді, з 2018 – в апеляційних судах, а з 2019 у судах першої інстанції. Як вже показує практика, це підвищує ефективність правосуддя, забезпечує можливість «етичного впливу» на представників сторін, зменшує подачу необґрунтованих позовів та інших процесуальних документів.

При цьому, противники цієї ідеї доволі часто вказують, що це позбавляє громадян права на вільне обрання захисника своїх прав у процесі розгляду справ. Однак, по-перше, існують винятки, які зазначені вище. По-друге, ні у кого не було питання щодо порушення конституційних прав шляхом обмеження представництва у кримінальному судочинстві, яке існувало і раніше. По–третє, Конституційний Суд України у своєму рішенні за зверненням Ігоря Голованя у справі про право на правову допомогу прямо визначив, що законами України можуть встановлюватись обмеження щодо надання виключно адвокатами певних видів  правової допомоги, в т.ч. при представництві у судах.

  1. Електронний суд.

Всі з нетерпінням чекають запровадження повноцінного електронного суду, який суттєво зменшить витрати часу та спростить доступ до матеріалів та їх обміну між сторонами і судами.

Електронний суд, чи як його визначає закон  – Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, – забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У випадку реєстрації в такій системі, суд вручає документи виключно шляхом направлення на зареєстровану електронну скриньку.

Електронний суд також прискорить обмін та розгляд справи апеляційним чи Верховним судами, оскільки непотрібно чекати фізичне перевезення матеріалів справ фельд’єгерською службою.

Зараз в деяких судах вже діють пілотні проекти, які ще необхідно суттєво доопрацьовувати. Ще в першій половині 2018 р. представники Державної судової адміністрації планували повноцінний запуск системи з 01.12.2018 р. Однак, зараз ці перспективі відкладені на невизначений строк.

  1. Електронні докази.

Нарешті офіційно визнані електронні докази, закріплений порядок їх подання та дослідження. Раніше необхідно було вигадувати як їх легалізувати у процесі, наприклад, проводячи експертне дослідження інформації в інтернеті, тощо.

Електронними доказами зараз може бути фактично будь-яка цифрова інформація у будь-якій формі. Вони подаються до суду в їх оригіналах або копіях, які посвідчені електронно-цифровим підписом.

На мою думку не всі готові до належного аналізу та оцінки електронних доказів.  Найактуальніша проблема — достовірність доказів. Судді та інші учасники зазвичай не знають як правильно оцінити конкретні дані, та яким чином підтвердити достовірність цих доказів. При цьому, можуть виникати і технічні проблеми – наприклад, подання електронних доказів розміром більше 10 Мб не допускається діючою тестовою системою електронного суду. Та й доступні лише два формати: зображення та pdf. Тобто не всі електронні докази зараз можна подати за допомогою системи електронного суду.

  1. Зразкові справи.

В адміністративному процесі запроваджено зразкові справи. Тобто Верховний Суд розглядає як суд першої інстанції одну із типових справ, і формує конкретний висновок щодо цих правовідносин. Вже є 8 рішень у зразкових справах.

Сподіваємось, що ці обов’язкові висновки Верховного Суду суттєво спростять подальший розгляд подібних справ і зменшенню навантаження на суддів.

  1. Відповідальність за зловживання процесуальними правами.

Внаслідок реформи здійснено черговий крок у нейтралізації зловживань сторін у судових процесах. Тепер залежно від конкретних обставин суд фактично може визначити зловживання правами будь-які дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Кодексами авжеж наведено орієнтири, наприклад, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання однакових позовів, подання завідомо безпідставного позову, штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи тощо.

Наслідки – (1) залишення без розгляду або повернення відповідної скарги, заяви, клопотання, (2) накладення штрафу до 10 розмірів прожиткового мінімуму або 50 розмірів – при повторності зловживань, або (3) винесення окремої ухвали, зокрема, щодо адвокатів.

Вважаю, що всі ці новації судової реформи відновлюють суспільну довіру до суддів, забезпечують верховенство права при здійсненні правосуддя та сприяють швидкому та ефективному судовому процесу.

 

Автор: Микита Нуралін, адвокат VB PARTNERS