Один з напрямків в сфері розшуку активів — розкриття банківських відомостей та інформації про бенефіціарів (це особа, яка є одержувачем коштів, і на адресу якої здійснюється грошовий платіж) за кордоном. На даний момент, багато резидентів мають банківські рахунки в іноземних банках, а також нерухомість і майнові права, оформлені на іноземні компанії.

Зокрема, за статистикою Національного антикорупційного бюро України, іноземні банки та компанії причетні до заподіяння більше третини всіх збитків в Україні від корупційних злочинів. Однак, виведення активів на нерезидентів не гарантує абсолютну конфіденційність і збереження даних про бенефіціарів. Зазначені дані можуть бути розкриті в порядку міжнародного співробітництва правоохоронних органів у кримінальному провадженні.

  1. Підстави для розкриття інформації з обмеженим доступом в рамках кримінального провадження

Оскільки кримінальні виробництва ініціюються в зв’язку з найбільш суспільно-небезпечними правопорушеннями, які завдали істотної шкоди державі і/або приватним суб’єктам, в рамках такого виробництва допустимо отримати повний обсяг відомостей з обмеженим доступом.

Наприклад, потерпілий має право ініціювати тимчасовий доступ органу досудового розслідування до банківської таємниці та/або реєстраційних документів. Законодавство України передбачає широкий перелік повноважень правоохоронних і судових органів в рамках міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво в кримінальному провадженні можна розділити на       2 категорії:

  • співпраця з окремими державами та їх уповноваженими органами;
  • співпраця з міжнародними організаціями.
  1. Міжнародне співробітництво з окремими державами

Найчастіше правоохоронні органи України отримують доступ до обмежених даних в наступних юрисдикціях: Латвія, Австрія, Віргінські Острови, Великобританія, Швейцарія, Кіпр. Наприклад, тільки НАБУ за останній рік направило 291 запит в 57 країн. З них в Латвію 58, Кіпр — 26, Австрії і Великобританії — по 19, Швейцарію — 15. При цьому, не всі держави готові до співпраці з Україною. Із зазначених 291 запитів отримано відповідь тільки по 128. Найбільш проблемними юрисдикціями на сьогоднішній момент є Панама, Сейшели та інші держави з офшорними зонами.

Порядок отримання відомостей, що містять інформацію з обмеженим доступом (банківську таємницю, реєстраційні справи) в порядку міжнародного співробітництва, регламентований Європейською конвенцією про взаємну допомогу в кримінальних справах (з додатковими протоколами, далі — Конвенція), а також двосторонніми угодами з відповідними державами. У міжнародному співробітництві, порядок отримання інформації з обмеженим доступом, регламентований Європейською конвенцією про взаємну допомогу в кримінальних справах (з додатковими протоколами, далі — Конвенція), а також двосторонніми угодами з відповідними державами. Отримання документів в державах, з якими немає угод про правову допомогу, можливо на умовах взаємності, однак, на практиці не здійснюється.

Процедура складається з наступних етапів:

  • слідчий/прокурор подає слідчому судді клопотання про тимчасовий доступ до необхідних документів;
  • спрямовує через Генеральну прокуратуру України доручення про правову допомогу, а саме —виконання ухвали суду;
  • компетентні органи запитуваної Держави організовують виконання судового доручення та направляють відповідні документи в Україні.

Відповідно до Конвенції, докази/документи, отримані таким чином, не вимагають встановлення автентичності.

При цьому, Конвенція передбачає, що держави можуть передавати один одному зібрані відомості без запиту. Так, згідно зі ст. 11 Конвенції, держава за своєю ініціативою може направляти компетентним органам іншої держави відомості, отримані в рамках власних розслідувань, якщо вважає, що такі відомості можуть стати підставою для кримінального провадження.

Фактично, зазначена норма означає, що money laundering («відмивання грошей») або будь-які інші незаконні дії, вчинені за кордоном, легко можуть стати предметом розслідування в Україні.

На даний момент, одним з найбільш ефективним є співпраця з NCA – UK National Crime Agency (Національне кримінальне агентство в Об’єднаному Королівстві), до юрисдикції якого віднесені злочини в сфері відмивання грошей, організованої злочинності, корупції та ін.

Так, вказане Агентство не раз направляло до України звіти щодо конкретних кейсів, як за власною ініціативою, так і за дорученням України. Такі звіти містять повні відомості щодо витрат з підтверджуючими документами. Можемо зробити висновок про те, що UK максимально повно і докладно розкриває запитувані дані українським правоохоронцям.

  1. Співпраця України з міжнародними організаціями

Найбільш відомою міжнародною організацією в цій сфері є Інтерпол — Міжнародна організація кримінальної поліції. Незважаючи на те, що Інтерпол безпосередньо не здійснює затримання, обшуки та інші слідчі дії, його роль від цього не стає менш важливою. Наприклад, в рамках міжнародного співробітництва можливо направити запит в Інтерпол щодо збору відомостей про компанію, транспортного засобу і т.д.

В окремих випадках, можливий оперативний обмін даними двох держав саме через канали Інтерполу. Так, в 2009 р. з ініціативи StAR, при Інтерполі створена глобальна платформа по поверненню активів. Стратегічною метою платформи є розширення міжнародного співробітництва правоохоронних органів для виявлення, арешту, конфіскації і повернення викрадених активів, шляхом обміну інформацією, в тому числі, з обмеженим доступом, захищеним каналом Інтерполу між співробітниками антикорупційних органів держав-членів.

Зазначений спосіб отримання даних має свої переваги, оскільки є більш швидким, ніж двосторонній обмін інформацією, а також істотно розширює юрисдикцію. На даний момент, членами Інтерполу є 190 країн (практично, вся земна куля). Однак, більш повно, персональні дані розкриваються саме на рівні двостороннього співробітництва.

Відзначимо, що згідно даних Генеральної прокуратури України, протягом 2017 р., державою оброблено понад 2200 запитів про правову допомогу, і проведено понад 4000 слідчих дій за зверненням зарубіжних колег. Таким чином, Україна не тільки ефективно реалізує можливості доступу до відомостей, розміщених поза юрисдикцією, а також виконує правові доручення інших держав.

З огляду на вище зазначене, можемо підсумувати, що на даний момент практично будь-які відомості про банківські операції, а також про бенефіціарів компаній можуть бути розкриті в порядку міжнародного співробітництва.

Автор: адвокат, партнер VB PARTNERS, Олександр Лук’яненко,

спеціально для видання «Юридична практика»