У вересні поточного року розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд. Дана екстраординарна  інституція була створена під тиском антикорупційних активістів та іноземних партнерів та, стала відповіддю на роки пасивності судової системи, яка повільно займалася антикорупційними справами.

Антикорупційний суд розглядає справи, які відносяться до компетенції НАБУ, а саме справи щодо ТОП-чиновників – Президента, депутатів, міністрів, керівників органів влади, губернаторів, прокурорів, суддів, керівників державних підприємств.

До його складу увійшло 38 суддів,  9 з них – слідчі судді. Саме вони надають дозволи на обшук, доступ до предметів та документів, арештовують майно та кошти. Від них залежить розмір застав та де буде підозрюваний – у СІЗО чи під домашнім арештом.

Суду надані безпрецедентні гарантії незалежності: окрема захищена стаття бюджету, висока суддівська винагорода (з урахуванням доплат до 160 000 грн.). Судді та їх родини також забезпечуються охороною, навіть з можливістю тимчасового проживання на окремій секретній території.

Попередня влада була чутлива до думки активістів та міжнародних партнерів, тож  створила суд на основі безпрецедентно відкритого конкурсу із залученням іноземних експертів, котрі мали вирішальний вплив  на персональний склад суду.

Право бути суддею отримали не лише діючі судді, а також  науковці та адвокати. Вхід був закритий для правоохоронців та представників окремих органів влади.

Бажаючі мали пройти анонімні випробування щодо знань та практичних навиків, кілька рівневі психологічні тестування,  співбесіду та аналіз їх досьє.

Участь у конкурсі взяли 270 юристів, з них – 156 успішно склали тестування, а практичне завдання – 113. У фінал пройшов 71 кандидат. Перші 38 зі списку  і стали суддям.

Наявність Ради іноземних експертів була головною особливістю конкурсу. Ця Рада створена на переконливі прохання, у тому числі МВФ. Вона функціонувала у складі 6 осіб. Всі вони – іноземці з бездоганною  репутацією, запропоновані міжнародними організаціями.

Її функція – оцінити відповідність кандидатів критеріям доброчесності, зокрема, законність джерел походження майна, відповідність життя кандидата та членів сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата його статусу.

Рада фактично мала право вето щодо будь-якого кандидата. Вона цим скористалися і відсіяла 42 кандидати, які показали достатньо високі результати у конкурсі, але були непереконливими щодо рівня своєї доброчесності.

З моменту початку роботи детективи та прокурори завалили суд роботою. За перші два місяці  до суду направлено 153 справи щодо обвинувачення у корупції та більше 2 000 клопотань та скарг! Маємо перший вирок, без сумніву обвинувальний.

Суд, його керівництво та самі судді постійно акцентують на своїй незалежністі та підкреслюють свою роль, саме як незалежного арбітра, а не частини антикорупційної вертикалі НАБУ/САП.

Разом з тим, перші результати свідчать про певну лояльність до сторони обвинувачення та бажання відповісти на суспільний запит – посадки корупціонерів.  Високий рівень задоволення клопотань прокурорів дисонує з низьким рівнем задоволення клопотань адвокатів.

Окреме питання – рекорди по розміру застав. Застава – це фетіш медіа простору та суспільної думки України. У суспільній свідомості застава – це покарання підозрюваного, хоча її завдання – забезпечення його належної поведінки, щоб не втік, з’являвся на допитах, не тиснув на свідків та не знищував докази.

Відповідно до закону, максимальний розмір застави – 600 000 грн, і лише у виключних випадках його може бути збільшено. У 99% судді Антикорсуду виходять за межі та призначають застави від 1,5 млн до 100 млн. грн.!

Чому це небезпечно? Таким підходом суд формує певний бенчмарк для інших проваджень та штучно розгріває популістичні настрої суспільства. Справа банкірів НБУ показала, що медаль боротьби з корупцією має дві сторони.  Уявіть, що ви випадково стали учасником кримінального провадження. Чи готові ви відповісти на дилему «плати чи сиди»?

Окремо заслуговує уваги політика максимальної відкритості суду. Суд взяв за приклад модель публічної комунікації НАБУ, коли кожен крок відображається у ЗМІ та корпоративних медіа самого суду. Вітаючи транспарентність, хочу вберегти суд від чергового популізму. Достатньо недолуго звучать повідомлення суду, де вони намагаються виправдати домашній арешт чиновника НБУ, який перебуває у поважному віці та хворіє, чи повідомлення про сумарну кількість застав, що перебувають на рахунках казначейства.

Ми маємо прийти до розуміння, що верховенство права, яке очікує у тому числі іноземний інвестор це не демонстративні посадки, це – справедливі та законні рішення як щодо корпорацій, так і до можливого корупціонера.

 

Автор: Денис Бугай, адвокат, партнер VB PARTNERS