У 2019 року в Україні в черговий раз відбулася зміна влади. Очікувалося, що це дозволить провести швидкі й ефективні реформи, які спростять ведення бізнесу і зроблять правила гри чесними і однаковими для всіх.

Традиційно для України, перші та гучні кроки зроблені в антикорупційній сфері, правоохоронній і судовій системі, а також боротьбі з рейдерством.

Антикорупційна реформа

Початок роботи Вищого антикорупційного суду

Формування цього суду відбулося ще при «попередній владі». Але, він почав свою роботу 05.09.2019 р. До його складу увійшли 38 суддів, 9 з них – слідчі судді. Саме вони дають дозвіл на обшук, доступ до предметів. Право бути суддею отримали не тільки діючі судді, але також вчені та адвокати. Вхід був закритий для правоохоронців і представників окремих органів влади. Бажаючі повинні були пройти анонімні перевірки знань і практичних навичок, багаторівневі психологічні тестування, співбесіди та аналіз їх досьє.

У цьому суді розглядаються справи, розслідування у яких проводить Національне антикорупційне бюро під керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ці органи повинні розслідувати дії вчинені вищими посадовими особами держави. Однак, значна частина справ стосується і бізнесу: який працює з державою, який афілійований з PEP-ами або який виявився залучений в розслідування за збігом обставин.

З одного боку, коли бізнес – потерпілий від корупції, є можливість відносно швидко залучити чиновника до відповідальності. З іншого боку, якщо бізнес з якихось причин став учасником або стороною кримінального провадження-тиск буде відчутним.

Суд, його керівництво і самі судді постійно акцентують увагу на своїй незалежності і підкреслюють свою роль, саме як незалежного арбітра, а не частини антикорупційної вертикалі НАБУ / САП.

Разом з тим, перші результати свідчать про певну лояльність до сторони обвинувачення і бажання відповісти на суспільний запит – посадки корупціонерів.

Перші 5 місяців роботи суду показали тенденцію зростання активності антикорупційних органів щодо бізнесу. За моєю оцінкою, в 2020 році така активність тільки зросте.

Посилення відповідальності за незаконне збагачення

Протягом 2019 року відповідальність за незаконне збагачення була скасована (норма КК України визнана неконституційною) і введена заново.

При цьому, нова редакція не тільки істотно посилила відповідальність, а й передбачила можливість конфіскації незаконно придбаних активів поза процедур КПК України (за рішенням суду в цивільному провадженні).

Даний крок повинен істотно зменшити корупційні можливості і зробити корупцію економічно невигідною.

Але, (1) посилення відповідальності саме по собі ніколи не зменшувало рівень корупції (загальновідомий приклад – Китай, в якому за окремі злочини передбачена смертна кара); (2) корупція може проявлятися не тільки в грошовому вираженні, але й у інших формах.

Без створення культури нульової толерантності до корупції і запобіжників в законодавстві, цей закон буде створювати «вічний двигун» покарання за корупційні злочини, без реальних змін.

Закон про захист whistleblowers і 10% винагороди

1 січня 2020 року набрав чинності закон, який суттєво посилює захист викравачів (інформаторів) корупційних злочинів. Їм надаються гарантії безпеки (в тому числі, членам сім’ї), правова допомога.

Якщо предмет злочину або збитки держави від нього становлять понад 10,5 млн. грн., після обвинувального вироку суду інформатор має право на винагороду в розмірі 10% від цієї суми, але не більше 14,1 млн. грн. (в цифрах 2020 г.).

Whistleblowing – один з найефективніших каналів отримання інформації про порушення. Посилення гарантій і мотивування співробітників компаній і державних службовців до повідомлення про корупцію підвищить кількість таких повідомлень. Варто очікувати гучних справ про корупцію в бізнесі. Але, результати роботи цього закону буде видно через 3-4 роки.

Судова реформа

Ще не завершилася судова реформа, розпочата в 2015 році (в результаті якої сформовано новий Верховний Суд), як в кінці 2019 року розпочато ще одну реформу. Коротко, вона стосується перезапуску органів суддівського самоврядування та Верховного Суду (скоротити кількість суддів з 200 до 100, зменшити розмір суддівської винагороди).

Але, ефективність її вкрай сумнівна. Наприклад, скорочення кількості суддів призведе тільки до збільшення, і без того довгих, термінів розгляду справ Верховним Судом (касаційні адміністративний і цивільний суди не розглянули ще близько 20 тис. справ кожен, розпочатих ще до 2018 р).

Нова судова реформа заблокувала ряд процесів, які були розпочаті раніше. Зокрема, призначення суддів на вакантні посади в судах першої інстанції – близько 2000 вакантних місць. Відсутність суддів не сприяє швидкості і якості правосуддя.

Хоча закон «про судову реформу» був прийнятий в кінці 2019 р. його реалізація заблокована. Органи, які повинні формувати новий Верховний суд і суддівське самоврядування – не сформовані, а термін на їх формування – закінчився. Паралельно Конституційний суд розглядає справу про відповідність закону Конституції України.

Весь період невизначеності з долею цієї реформи (за моєю оптимістичною оцінкою, не менше 8 місяців) – негативний тренд для бізнесу: (1) швидкість розгляду справ не збільшиться; (2) судді все так же залишаються під фактичним адміністративним контролем, ризиком бути звільненими. Це створює корупційні ризики: як прийняття рішення під адміністративним тиском, так і бажання матеріально забезпечити майбутнє на випадок звільнення.

Реформа правоохоронних органів

У листопаді 2019 році, нарешті, завершена реформа, передбачена ще в 1996 р. при прийнятті Конституції України. Функція досудового слідства передана Державному бюро розслідувань. За прокуратурою збережена тільки функція процесуального керівництва в кримінальних провадженнях.

Це – однозначно позитивна зміна. Слідчі прокуратури часто розслідували справи, які не перебували в їх юрисдикції (економічні, податкові та інші). Зараз я бачу, що більшість справ направлено до відповідного органу розслідування.

У 2019 розпочато реформу Генеральної прокуратури, в рамках якої: (1) створений Офіс Генерального прокурора, (2) проводиться атестація всіх прокурорів і донабір на вакантні посади нових людей.

В результаті першого етапу з Генеральної прокуратури звільнено 55% прокурорів, як не пройшли атестацію. Тобто, більше половини прокурорів ГПУ були професійно непридатні до роботи.

Решта переведені в Офіс. Очікую, що набір на нові посади буде проведено професійно, а якість розслідувань у справах, за якими наглядає ОГП, підвищиться. Протягом двох років аналогічна реформа буде проведена в усій системі прокуратури. Вона повинна привести до усунення необґрунтованого кримінального тиску на бізнес.

Антирейдерські закони

У цивілізованому світі рейдерство, як правило, – законний, хоча і неетичний, спосіб ведення бізнесу і отримання активів. В Україні ж рейдерство існує в формі розбою, бандитизму та інших злочинів проти життя і власності. Тому, говорити про чергові «антирейдерські закони» – не зовсім правильно.

Щороку приймається новий пакет таких законів, і 2019 – не став винятком.

Однозначно, в законі є позитивні зміни. Зокрема, ліквідація акредитованих суб’єктів реєстрації (як правило, комунальних підприємств). У значної частини, саме через них проводилися незаконні дії.

У той же час, підвищення вимог до документів про перехід корпоративних прав (обов’язковий виклад на нотаріальних бланках), на мою думку, не змінить ситуацію, а тільки ускладнить розпорядження правами для законних власників. Злочинці, в тому числі нотаріуси, і раніше підробляли документи. Ухвалення закону на них не вплине.

Рішення проблеми «рейдерства» (в українському розумінні) лежить в комплексному підході: законодавче регулювання, забезпечення ефективності органів юстиції, правоохоронної та судової системи.

Тому, я не очікую суттєвих змін у 2020 році. Проблема продовжить існувати в незмінному вигляді. Перший місяць 2020 року це підтверджує.

 

Автор: Денис Шкаровський, адвокат, радник VB PARTNERS