Через збройну агресію рф багато підприємств опинились в окупації та ризикують втратити свої активи або сприйматися як пособники ворога. Ті ж, хто не в окупації – ризикують також. Причому не тільки репутаційно, а й у світлі кримінальної відповідальності за можливий колабораціонізм.

В експрес – інтерв’ю партнер VB PARTNERS, адвокат Денис Бугай надає рекомендації, як убезпечити бізнес, та показує “гарячі точки” при оцінці ризиків колабораціонізму.

  1. Чому колабораціонізм може стосуватися бізнесу? 

Колабораціонізм стосується бізнесу перш за все за економічними критеріями. Адже нові статті Кримінального кодексу вводять відповідальність не тільки за дії політичного характеру, а й за співпрацю з агресором у господарській сфері.

Тобто, під ризик колабораціонізму може потрапити як бізнес, що опинився в окупації, так і той, що, висловлюючись юридично “взаємодіє з державою-агресором”. Саме це визначення стосується широкого кола підприємців.

Наприклад, ознаки злочину матиме навіть  постачання комплектуючих приватній компанії, якщо їх згодом використають для виготовлення зброї. І очевидним злочином є передача окупаційним військам матеріальних активів: пального, продуктів харчування, устаткування, транспортних засобів тощо.

  1. На що звернути увагу, щоб випадково не стати пособником агресора, якщо бізнес не опинився в окупації?

Безумовну увагу слід приділити бізнес-процесам. Першочергово це стосується тих, хто хоч якось був пов’язаний з рф. Варто проаналізувати свою господарську діяльність, перевірити контрагентів, які можуть мати російський слід.

Бізнес є ризиковим з точки зору колабораціонізму та можливого пособництва, навіть якщо активи не в окупації. Слід звернути увагу на такі реферні точки:

  • Корпоративна структура. рф, її органи влади, державні компанії та афілійовані до них особи не мають бути присутніми в корпоративній структурі компанії або контрагентів.
  • Операції з ознаками злочинності. Результатом діяльності не має стати посилення військової, політичної спроможності агресора. Тут мова може йти про постачання через посередників комплектуючих, які використовуються в озброєнні. Причому така продукція не обов’язково має бути товарами подвійного призначення. Те ж саме стосується сервісів, якими може користуватися ворожа держава, наприклад, з перерахування коштів.
  • «Офіційні» платежі на користь агресора. Сплата «податків», «митних зборів» чи інших платежів на користь рф і пов’язаних з нею осіб, окупаційної влади недопустима внаслідок провадження бізнес-процесів і господарської діяльності.

Тому, рекомендую:

По-перше,  виключіть з корпоративної структури елементи, пов’язані з росією. Як варіант, ви можете звернутись  до Мінекономіки з запитом про націоналізацію частини бізнесу, яка пов’язана з агресором.

По-друге, змініть структуру руху коштів і активів. Для цього слід виключити з переліку реальних вигодонабувачів пов’язаних з рф осіб, а також виключити сплату будь-яких податків і зборів на користь рф .

По-третє, визначте обсяг і характер своєї діяльності, в розрізі ступеню пов’язаності бізнес-процесів з тимчасово окупованими територіями та рф тощо.

По-четверте, проаналізуйте корпоративну структуру та діяльність своїх контрагентів –  чи пов’язані вони з державою-агресором?

Та, last but not least, перевірте публічні позиції компаній-контрагентів та висловлювання топ-менеджменту щодо збройної агресії проти України.

  1. Як бізнесу убезпечити активи і персонал на окупованій території? Чи ви вже напрацювали «дорожні карти»?

Звичайно, команда VB PARTNERS, реагуючи на запити наших клієнтів, розробила алгоритм дій для нейтралізації ризиків колабораціонізму. За цією «дорожньою картою» варто діяти бізнесу, що опинився в окупації.

  • Щоб убезпечити себе від рейдерських атак та спростити адміністрування бізнес-процесів, перереєструйте бізнес у підконтрольній Україні юрисдикції. Найнадійнішим є Київ.
  • Виключіть з ланцюга володіння власного бізнесу елементи, пов’язані з рф, не співпрацюйте з контрагентами, що мають такі елементи. Якщо це неможливо – зупиніть діяльність!
  • Не взаємодійте з окупаційною владою: не реєструйте бізнес, не отримуйте дозволи і ліцензії, не сплачуйте «податки», не надавайте послуги і роботи, не поставляйте товари.
  • Не передавайте окупаційній владі майно та документи. Передайте активи на баланс підприємств на підконтрольній території.
  • Актуалізуйте правовстановлюючу та технічну документацією на майно. Документацію на тимчасово окупованій території треба знищити.
  • Замовте оцінку вартості майна на випадок його знищення або пошкодження. Фіксуйте втрати. Це необхідно для того, щоб отримати компенсації в майбутньому.
  • Щоб убезпечити працівників, виключіть їх участь в окупаційних заходах. Важливо нараховувати зарплати лише на рахунки в українських банках, а податки та збори до місцевих бюджетів переводити Держказначейству.

Що таке колабораціонізм та які його ознаки в бізнес-діяльності – читайте в першому інтерв’ю Д. Бугая.