Перспектива оскарження податкових обов’язків та штрафів, донарахованих за результатами перевірок, буде залежати від якості оформлення правовідносин між провайдерами та клієнтом.

У 2017 році правоохоронні органи виявили, на їхню думку, схему ухилення від сплати податків шляхом укладення договорів оренди персоналу (аутстаффінг). У 2018 році одна зі справ торкнулася великого провайдера та його клієнтів – міжнародних компаній. Але, незважаючи на відсутність широкого розголосу в ЗМІ, у 2019 році правоохоронні органи продовжують розслідувати ці «схеми».

Звідки ноги ростуть?

Влітку 2018 року новина про «справу на мільярд» сколихнула бізнес. Коротко по суті: декілька провідних аутстаффінгових компаній та їхні клієнти (великі міжнародні компанії) були звинувачені у створенні схеми надання фіктивних послуг з метою незаконного виведення коштів закордон та ухилення від сплати податків.

Гроші були нараховані за послуги надання персоналу (саме таке визначення міститься у Податковому кодексі України). Проте, за версією допитливих прокуратури та СБУ, насправді компанії самі підбирали працівників та працевлаштовували їх. Ці відносини оформлені як послуги лише з метою ухилення від сплати податків.

Сума «несплачених податків» становила майже мільярд гривень. Слідчі обґрунтовували таку суму «експертним дослідженням» ТОВ «Дослідницький інформаційно-консультаційний центр».

Послугами цієї компанії користуються майже всі правоохоронні органи: від податкової міліції до Національного антикорупційного бюро України. Я бачив вже декілька висновків по різних кейсах. Співробітники (спеціалісти-експерти) цього центру у своїх висновках формують однозначні висновки про скоєння злочину без аналізу будь-яких доказів. А у відповідь на запит адвоката про надання роз’яснень та документів відповідають: «експертний висновок дослідника є особистою думкою експерта … експерт не несе кримінальної відповідальності за свої висновки». Тобто, сподіваючись на безкарність, пишуть, м’яко кажучи, неправду.

Звичайно, підозра, а тим більш обвинувальний акт, нікому не висунуто. Але у визначеннях суду про тимчасовий доступ до документів та в документах слідчих все описано як доведений факт.

У лютому офіс Бізнес-омбудсмена повідомив про завершення тиску на провайдера послуг, що бере участь у «справі на мільярд», та закриття кейсу.

Проте, правоохоронці не зупинились копати глибше.

Що відбувається наразі?

На жаль, працівники правоохоронних органів не володіють мінімальними знаннями про звичайні бізнес-практики та про побудову бізнес-процесів.

Тому, будь-які послуги на суму декілька сотень тисяч, а тим більше, мільйонів гривень, викликають неприродний інтерес та бажання назвати їх «фіктивними».

Тоді, як трапляється часто, коли правоохоронці знаходять будь-яку «схему», вони починають «відпрацьовувати» її всюди, де це можливо. Тому, вже без «зайвої» публічності, отримані тимчасові доступи до документів інших провайдерів (один з останніх – визначенням Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року по справі № 757/62309/18-к).

Це доводить, що провоохоронні органи не збираються зупиняти «опрацювання» виявленої, на їхню думку, схеми.

Які ризики виникають?

Завдяки підвищеній цікавості правоохоронних органів (у даному випадку прокуратури та СБУ) до аутстаффінгу, як у провайдерів, так і у їхніх клієнтів виникають значні ризики.

Перший та найбільш уразливий: участь у кримінальному провадженні.

По відношенню до всіх учасників «схеми», тобто до провайдерів, їхніх клієнтів та співробітників компаній можуть здійснюватися слідчі дії (тимчасовий доступ до документів, допити та, малоймовірно, але можливо, обшуки).

Незважаючи на законність надання послуг, під час слідчих дій, як мінімум, буде необхідно пояснити суть операцій слідчому, надати значні обсяги документів. Також головне: доводити, що працівники, надані провайдером за договором, не є співробітниками компанії.

З точки зору слідчих, наданий персонал фактично є неоформленими співробітниками компанії-клієнта з єдиною метою – ухилення від сплати податків.

Другий: відповідальність за порушення трудового законодавства.

При проведенні планової/позапланової перевірки Державною інспекцією України з питань праці до компанії може бути застосований штраф у розмірі 125 190 грн за кожного неоформленого працівника.

При цьому, частою практикою є прихований або прямий тиск на інспекторів з боку прокуратури та слідчих (аж до виклику на допити по суті перевірки та роз’яснень «існуючих порушень» для відображення в акті).

Додатково до керівника компанії може бути застосований адміністративний штраф у розмірі 17 000 грн за допущення співробітника до роботи без укладення трудового договору.

Звичайно, за належне оформлення та за правильної процесуальної стратегії за результатом судового процесу можливо відмінити всі донарахування. Верховний Суд визнає можливість використання аутстаффінгу (наприклад, у постанові від 19 червня 2018 року, № 826/7704/16). Також, багато чого буде залежати від пояснення співробітників, що працювали за договорами оренди персоналу. Виходячи з практики, часто такі співробітники ідентифікують себе як персонал компанії-клієнта, а не компанії-провайдера. Що підтверджує версію правоохоронних та контролюючих органів про фактичне працевлаштування без оформлення трудового договору.

Третій: донарахування податкових зобов’язань і фінансові санкції.

У зв’язку із визнанням всіх операцій між провайдером та клієнтом фіктивними, а відносини з «аутстаффінговим» співробітником – трудовими, клієнту можуть бути донараховані податкові зобов’язання та штрафи за (1) податком на дохід, виходячи з розміру витрат на придбання послуг, (2) ПДВ у розмірі сформованого за результатом таких операцій податкового кредиту, (3) податком на прибуток фізичних осіб, воєнного збору та ЄСВ, виходячи з мінімальної заробітної платні або розміру заробітної платні співробітників компанії цієї ж посади.

Перспектива оскаржувати донарахування, як у випадку зі штрафом Держпраці, буде залежати від якості оформлення правовідносин між провайдером та клієнтом.

Що робити?

Звичайно, відмовлятися від послуг аутстаффінгу не потрібно. Це – законний та ефективний інструмент для роботи з персоналом. Проте, необхідно дотримуватись декількох дій для мінімізації ризиків.

У першу чергу, розмежовувати найманих співробітників та наданих за договором аутстаффінгу. Як у документації компанії, так і фактично. Надані співробітники не мають ідентифікувати себе «працівниками компанії».

По-друге, необхідно ретельно підходити до укладання договору та до його умов. Зокрема, за договором аутстаффінгу необхідно отримувати не конкретних працівників (ПІБ), а спеціалістів, що відповідають визначеним вимогам.

Це не врятує від пильної уваги правоохоронних органів, але допоможе уникнути вагомих фінансових та інших ризиків у спілкуванні з ними.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79277452

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74820964

Автор: адвокат, радник VB PARTNERS Денис Шкаровський

Спеціально для «Юридичної практики»