Війна ввела бізнес у нові реалії. Підприємці вирішують цілий ряд першочергових проблем: російські війська знищують майно, завдають збитків. Постає питання, що робити далі, як зберегти активи? Чи варто зробити релокацію і як убезпечити персонал? 

До цього переліку додалася й можлива проблема, пов’язана із ризиками, що несе колабораціонізм. Як діяти, щоб вас не сприймали пособником ворога?  

Саме про колабораціонізм в цілому, його можливі форми та ризики для бізнесу поговоримо з партнером VB PARTNERS, адвокатом Денисом Бугаєм. 

Що таке колабораціонізм та які його форми?

Законодавець увів це поняття двома статтями Кримінального кодексу: «Колабораційна діяльність» і «Пособництво державі-агресору».

Якщо казати спрощено, колабораціонізм – це робота на ворога. 

Перша форма передбачає  відповідальність за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією, збройними/воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській сферах.

Друга форма – це пособництво, тобто активна, умисна взаємодія з рф з метою завдати шкоди Україні.

Яка відповідальність передбачена за колабораційну діяльність? 

Відповідальність залежить від ініціативності особи в питанні співпраці з рф.

За активне пособництво покарання суворіше – позбавлення волі на 12 років з можливою конфіскацією майна. За «пасивний» колабораціонізм – більш м’яке: від штрафу до 5 років позбавлення волі з конфіскацією.

Звертаю увагу на те, що юрособи, менеджмент яких займається колабораціонізмом, підлягають ліквідації. Кримінальними провадженнями займається СБУ. А підозрюваних можуть взяти під варту без застави та здійснювати щодо них спеціальне досудове розслідування.

Які ознаки колабораціонізму та чому це стосується бізнесу?

Я розумію, що український бізнес свідомо не збирається входити в колаборацію ні з державою-агресором, ні з окупаційними адміністраціями.

Проте бізнес, який опинився в окупації, мусить зважати на економічні критерії злочинної діяльності. Це може бути: платна чи безоплатна передача окупаційній владі матеріальних активів: пального, продуктів, устаткування, транспортних засобів тощо; будь-які послуги та роботи, поставка товарів на користь рф та окупаційної адміністрації. 

Буде вважатися злочином: (1) реалізація чи підтримка рішень рф та її утворень, наприклад, сплата податків окупантам; (2) добровільний збір і передача ресурсів, активів представникам рф; (3) діяльність, яка підсилює військову і політичну спроможність росії. Наприклад, постачання через ряд компаній-посередників комплектуючих, які використовуються в озброєнні, навіть якщо це не товари подвійного призначення.  

А якщо ваш бізнес і активи не в окупації? Ризики колабораціонізму існують?

На жаль, ризик колабораціонізму існує для будь-якого бізнесу через можливі зв’язки з рф, а не лише якщо активи опинились в окупації. 

Виявити ризик можна превентивно – достатньо провести аналіз бізнес-процесів. Наприклад, якщо:

  1. рф, її держкомпанії та афілійовані особи присутні у корпоративних структурах компанії, її контрагентів;
  2. «податки», «митні збори» чи інші платежі надходитимуть на користь рф, сепаратиських утворень та афілійованих до них осіб;
  3. для продовження господарської діяльності треба отримати дозволи в рф тощо.

Підсумовуючи, зазначу, що колабораціонізм в умовах загальнодержавної війни не обмежується певною територією, адже мова йде про економічну діяльність та бізнес-зв’язки.

Практичні поради щодо того, як знівелювати ризик колабораціонізму – шукайте в наступному інтерв’ю.