Юридичний ринок України переживає постійні зміни. Оновлення політичних еліт, і, викликані цим, зміни законодавства та врегулювання процесів, стали звичними та накладають відбиток на роботу юристів. Поряд з розвитком економічних та інших суспільних відносин, цивілізаційним розвитком суспільства все це спонукає до змін навіть таку консервативну сферу як юриспруденція та правосуддя. Про правову еволюцію та революцію розповів Володимир Ващенко, партнер-співзасновник, керівник практики Dispute Resolution у VB PARTNERS.

– Останнім часом усе частіше говорять про значне ускладнення спорів, які виникають у бізнесу. Володимире, які основні тенденції ви можете відзначити у практиці за останній, скажімо, рік, і чому, на вашу думку, спори стають все більш комплексними?

Процесуальні зміни створили нові можливості. З іншого боку, з огляду на надмірну регламентованість процесу, ефективність судового захисту безпосередньо залежить від професійної юридичної роботи і іноді від здатності учасника справи авансувати значні судові витрати.

У господарському та цивільному процесах суд став арбітром, не збирає докази за власною ініціативою, не встановлює повно всі обставини, а повинен оцінити подані сторонами докази. Цей підхід не всіма сприймається та залишається предметом дискусії навіть з представниками судової системи і адвокатами.

У адміністративному процесі раніше багаторазово піднімалася тема втручання суду в дискреційні повноваження органів влади. Тепер адміністративний суд має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень прийняти рішення, якщо всі необхідні умови виконані. Було очікування на ефективний судовий захист, але адміністративні суди поки що не бажають входити у дослідження необхідних умов.

Загальна ситуація в кримінальній юстиції поки не змінилася – наскільки просто органам розслідування отримати ухвали слідчих суддів, настільки складно захисту і іншим учасникам домогтися дотримання або відновлення своїх прав. Цю політику подвійних стандартів може подолати тільки зміна свідомості слідчих суддів.

У бізнесу немає запиту на процесуальні інститути та можливості. У сфері його інтересів – економічне зростання, купівельна спроможність і зрозумілі правила гри. Але інвестиційний клімат в Україні не дозволяє знаходитися в зоні комфорту. Попри все, якщо раніше бізнес був об’єктом для силових структур, то тепер є можливість якщо не модерувати, то впливати або навіть управляти складними ситуаціями.

– Який комплекс заходів, що можуть бути вжиті зовнішнім консультантом, сьогодні вміщається у практику “Вирішення спорів”? Схоже, вже не йдеться виключно про подачу позову до господарського суду та представництво у ньому.

Наша практика Dispute Resolution крім власне судових процесів включає мирні переговори з конкурентами і органами влади, участь в засіданнях парламентських комітетів і контрольних комісій, використання інструментів Американської торгової палати та Європейської бізнес-асоціації для відстоювання інтересів і захисту бізнесу, активну позицію в антидемпінгових розслідуваннях тощо. Тобто вирішення конфліктів найбільш ефективним для клієнта способом. Окремого значення набув захист прав іноземних інвесторів у міжнародному арбітражі та Європейському суді з прав людини.

У практиці White-Collar Crime ми робимо акцент на питаннях захисту бізнесу від тиску силовиків. Незважаючи на всю нерівність учасників кримінального процесу, в більшості випадків клієнт може зайняти проактивну позицію і бути суб’єктом, а не об’єктом відносин. Окремим напрямком є боротьба з корпоративним шахрайством. Вважаємо, що у широкому сенсі ці напрямки правової допомоги є пов’язаними з вирішенням спорів.

– Чим відрізняється підхід у роботі над такою справою клієнта для компанії, що працює у форматі бутика? Які ваші професійні “фішки”, котрі не можуть запропонувати конкуренти?

У великій компанії потрібна значна ступінь формалізації, механізації і бюрократизації процесів, що в зовнішньому прояві веде до знеособлення послуги, безсумнівно відбивається на якості. Вразливість full-service фірм полягає у відсутності індивідуальності.

Наші фахівці в значній мірі залучені у внутрішні процеси і міжособистісне спілкування, беруть участь у формуванні та реалізації бачення. Існують правила і політики, але компанія досягає найкращого результату для клієнта не за рахунок формальних підходів і ієрархічного контролю, а за рахунок поділу загальних принципів і бачення. Будь-які ситуації зіставляються з загальними обговореними і розробленими принципами, і відповідні рішення приймаються співробітниками самостійно, в межах їх компетенції.

Правильна, в рамках закону, побудова взаємин, в т.ч. органами досудового розслідування, аналітична робота і моделювання ситуації здатні запобігти в багатьох випадках негативним сценаріям. Бізнес зацікавлений у продажах, а не успішному відбитті атак силовиків, конкурентів і т.д. У підсумку, ми часто залучені в процес прийняття не тільки юридичних, а й ділових рішень клієнтів. Остаточне рішення залишаємо за клієнтом, але незалежна рекомендація винагороджується.

Ми прогнозуємо, оцінюємо і допомагаємо запобігти ризикам. Відповідно, не чекаємо оголошення тендеру на юридичні послуги, самі формуємо проект і презентуємо його цінність клієнту.

– З якими проблемами найчастіше звертаються клієнти до вас, та хто є вашими клієнтами?

Бутикові компанії можуть отримати переваги у практиках Dispute Resolution та White-collar crime, оскільки в цих практиках ступінь особистої участі партнерів відіграє істотну роль.

Глобальні фірми мають безперечну перевагу в оформленні багатомільярдних угод злиттів і поглинань. Але вони і були створені для обслуговування та переміщення капіталу в світовому масштабі. Власник же, який побудував бізнес з нуля, зацікавлений в кінцевому результаті. І він буде надавати перевагу вузькоспеціалізованій фірмі, з партнерами якої він особисто знайомий, або які йому рекомендовані. Це створює передумови розвитку напрямку Private Clients.

У судовій практиці ми зробили акцент на судових процесах з державою в сфері приватизації/реприватизації, оподаткування, оренди, землекористування і т.д.

Крім того, політично мотивовані та економічно необґрунтовані рішення центрального банку в значній мірі наповнили WCC. Запити клієнтів засновані на особистій довірі, оскільки часто вони ризикують не тільки майном, але і свободою.

Одну групу наших клієнтів утворюють транснаціональні публічні компанії та їхні представництва, які багато років представлені в Україні та успішно продовжують комерційну діяльність. Іншу групу утворюють іноземні інвестори, які через відсутність верховенства права та судового захисту, кримінальні провадження та рішення суб’єктів владних повноважень втратили свої активи або контроль над ними. Політично-мотивовані та економічно необґрунтовані рішення Національного банку призвели до створення нового ринку. Нашими клієнтами стали банківські установи, їх кінцеві бенефіціари та топ-менеджмент. Це третя група.

Ще одну групу утворюють приватні особи, які з нашою допомогою вирішують складні питання у відносинах з державою та бізнес-партнерами.

– Справи зі зняття санкцій, накладених в Україні проти іноземних компаній, є супутниками кримінальних проваджень, захист у яких здійснюють Ваші колеги?

Якщо американський OFAC публікує офіційні прес-релізи щодо застосування санкцій, то ініціатори і причини застосування санкцій в Україні залишаються в тіні. За їх діями можуть бути приховані комерційні інтереси, що не мають жодного стосунку до національної безпеки. Тому частина рішень може бути або засобом тиску на бізнес, або засобом перерозподілу ринку (наприклад, грального бізнесу), або мати на меті непряму експропріацію активів.

Завдяки бурхливим міжнародним подіям санкційне законодавство більшості країн почало стрімко розвиватися саме в останні роки. Але такий розвиток фактично призвів до масованого наступу на права та свободи особи. Розмиті межі національних інтересів та безпеки, прикриті державною таємницею, стали універсальним виправданням втручання держави у сферу приватноправових відносин.

Україна не стала виключенням із загальної тенденції. Позиція судової влади звелася до того, що права і свободи не є абсолютними. На моє переконання, у таких справах легітимність мети повинна бути перевірена Верховним Судом через відповідність рішення критеріям обґрунтованості, об’єктивності, сумлінності та пропорційності. Тільки таким чином може бути забезпечений передбачений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права.

Нове санкційне законодавство, відсутність досвіду та позитивної судової практики породжують викривлене уявлення про необмеженість втручання держави у права та свободи. Тому існує нагальна потреба у публічному поясненні органами влади причин застосування санкцій у кожному неочевидному випадку, так само як і у ефективному судовому захисті прав особи від втручання держави, що не переслідує легітимну мету.

– Останнім часом ваша компанія все частіше супроводжує інвестиційні спори, при чому не в Україні. Розкажіть детально про перспективи розвитку цього вектору практики вирішення спорів? 

Іноді через різні обставини не можливо розраховувати на ефективний судовий захист в Україні. Тому судове оскарження може використовуватися тільки для винесення проблеми конкретної особи в публічну площину або для подальшого звернення до міжнародних інстанцій. Наприклад, подання скарги до Європейського суду з прав людини є можливим після вичерпання національних засобів захисту.

Іноземні інвестори можуть також звернутися в міжнародний арбітраж на підставі угод про захист інвестицій. Останні допускають широке тлумачення прямої і непрямої експропріації активів, а також справедливої ​​компенсації вартості. І це в першу чергу, відноситься до санкцій щодо європейських компаній. Причини їх включення до списку санкцій не тільки не очевидні, а іноді занадто туманні, що викликає обґрунтований сумнів у легітимності мети.

Основним може бути спір щодо того, має чи не має місце як така експропріація, оскільки активи іноземного інвестора не переходять безпосередньо у власність держави. Але деякі рішення державних органів України про порядок застосування санкцій позбавляють інвестора не права власності, а можливості управляти активами і контролювати їх.

Так само кримінальні провадження, вилучення та арешти майна використовуються для усунення власників від ефективного контролю. За попередніх президентських каденцій усі засоби використовувались силовими та іншими органами влади одночасно. Проте переслідували не державні, а скоріше приватні інтереси.

– Цього року вас визнано Кращим юристом з вирішення податкових спорів. Чи означає це, що сьогодні найбільшим опонентом бізнесу в Україні є держава, зокрема її фіскальні органи?

Ініціаторами багатьох судових процесів залишаються органи – прокуратура, Фонд державного майна, Держпраці і т.д. Більше 80 % наших кейсів є наслідком такої активності, яку я пов’язую з незавершеністю реформ (поліція, служба фінансових розслідувань) або імітацією реформ (прокуратура, державне бюро розслідувань). Реформи повинні робитися швидко, але багато історичних можливості були втрачені. Тому в останні роки стикнулися з реакцією в поганому значенні цього слова.

Найчастіше чиновниками та правоохоронцями переслідуються не державні цілі, а ставиться завдання створити проблему. От не завжди потім вони здатні її вирішити. Проте загальним наслідком зловживання повноваженнями є значний внесок в «покращення» інвестиційного клімату в Україні.

– Які, зважаючи на це, перспективи розвитку, а може й трансформації практики вирішення спорів, можна очікувати найближчим часом? Що сьогодні є актуальним та приваблює вас професійно?

Багато питань еволюційно відійшли до податкових консультантів, аудиторів, інвестиційних банкірів і … штучного інтелекту. І тільки в судовій практиці відбувалася монополізація професії. Судовий процес постійно ускладнюється, і без професійної допомоги все складніше реалізувати право на судовий захист. І таке ускладнення доступу до правосуддя зовсім не є ідеєю вітчизняного законодавця.

Проте 3 вересня парламент направив в Конституційний суд законопроект № 1013 про скасування адвокатської монополії. Не виключаю у найближчому майбутньому повернення у судові справи фахівців у галузі права (якщо пригадуєте одне з рішень Конституційного суду), які не мають адвокатського статусу.

З іншого боку, зберігається тенденція зменшення звернень бізнесу до судів. У 2011-2013 р.р. зниження було пов’язано з побудовою жорсткої вертикалі у всіх інститутах влади, коли суд перестав бути для бізнесу арбітром і захистом від тиску. У 2014-2015 р.р. зменшення числа звернень за судовим захистом стало наслідком економічного падіння. Ускладнення доступу до правосуддя та надвисокі судові збори вплинули на ситуацію після останньої судової реформи 2016-2017 р.р. Але головною причиною, на мою думку, залишається відсутність довіри до суду, та заполітизованість державних судів.

Наразі, я більш сконцентрований на інвестиційних арбітражах, де наша компанія виступає національним радником, захисті бізнесу у кримінальних провадженнях, судовому захисті корпоративних прав акціонерів, оскарженні необґрунтованих рішень про застосування санкцій та правових актів про порядок їх застосування.

Разом з командою ми побудували юридичний бутік зі спеціалізацією у вирішенні різного роду спорів та конфліктів бізнесу із державою, у кримінальному процесі (у тому числі в питаннях Інтерполу і екстрадиції), розвиненою судовою практикою. Ми працюємо над включенням до команди молодих та амбіційних адвокатів, посиленням управлінських навичок старшого персоналу, а також над розширенням аналітичного потенціалу із залученням науковців. Але все одно слоган Challenge Accepted! залишається для нас актуальним.

 Володимир Ващенко в екслюзивному інтерв’ю для “Український адвокат”