“Швидкість – суть війни” –  проектую фразу китайського філософа, генерала Сунь-Цзи не лише на поле бою, а й на правове поле. Як бачимо, реалії воєнного часу зумовили оперативне прийняття законодавцем ряду змін та доповнень до КПК. Метою таких змін є унормування функціонування кримінальної юстиції в цих умовах.

Такі зміни було зроблено досить швидко через прийняття низки законів. Та чи якість таких законів схожа на своєчасний наліт яструба (як писав Сунь-Цзи) – розберемо нижче.

На період війни фактично зникає суддівський контроль – з чим це пов’язано?

Нещодавно законодавець істотно збільшив процесуальні можливості прокурора. Тобто, тепер прокурор може самостійно арештовувати майно, санкціонувати обшуки, прослуховування, отримати доступ до банківської таємниці тощо.

Нововведення діють лише у воєнний час. Не зважаючи на те, що зміни мають тимчасовий характер, вони без сумніву вплинуть на бізнес.

Чи всі прокурори наділені повноваженнями слідчого судді?

Ні, не всі. Відповідні рішення приймає керівник органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого. У окремих випадках рішення може приймати процесуальний прокурор за погодженням керівника органу прокуратури.

То які повноваження слідчого судді перейшли до прокурора на час війни?

Відтепер прокурор може:

  1. Надавати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, у т.ч. охоронюваної законом таємниці – банківської, комерційної, лікарської тощо.
  2. Накладати арешт на майно фізичних і юридичних осіб.
  3. Надавати дозвіл на обшук житла/іншого володіння фізичних чи юридичних осіб. Завітавши до вашого житла слідчі не показуватимуть ухвалу слідчого судді. Замість неї буде постанова прокурора.
  4. Надавати дозвіл на проведення НСРД (аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж тощо).
  5. Обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у:
    • вчиненні злочинів, зокрема проти основ національної безпеки, вбивство, розбій, вимагання, шахрайство, привласнення/розтрата майна тощо);
    • вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів (у випадках, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи).
  6. Надавати дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу.
  7. Приймати рішення про примусовий супровід підозрюваного/ обвинуваченого/свідка, який не прибув за викликом.
  8. Санкціонувати одержання зразків для експертизи.
  9. Продовжити строк досудового розслідування.

Слід звернути увагу на такі моменти:

  • Наведені повноваження прокурора мають тимчасовий характер – діють виключно у період воєнного, надзвичайного стану, проведення АТО чи здійснення інших заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
  • Прокурор приймає вищевказані рішення лише, коли слідчий суддя об’єктивно не може виконати у строк свої повноваження (про що обов’язково вказується у прийнятому прокурором рішенні).
  • Виключно прокурор за погодженням керівника органу прокуратури може надати дозвіл на тимчасовий доступ до лікарської, банківської таємниці, даних провайдерів телекомунікацій і інших персональних даних. Слідчий суддя втратив такі повноваження у воєнний час.

Фактична відсутність суддівського контролю – ризик зловживань зі сторони прокурора.

Нагадаю, що інститут слідчих суддів покликаний здійснювати нагляд за дотриманням прав і свобод осіб на стадії слідства.

Однак, надаючи право прокурору накладати арешт, санкціонувати обшук, негласні слідчі (розшукові) дії, тимчасовий доступ, обирати запобіжний у вигляді тримання під вартою, законодавець фактично знімає суддівський контроль.

На жаль, жертвою таких змін може стати підозрюваний/обвинувачений чи інші учасники процесу, внаслідок зловживань зі сторони прокурора.

Гарантії оскарження рішень прокурора.

Боротися із зловживаннями прокурора можна через оскарження його рішень/дій/бездіяльності до слідчого судді.

Звернутися з скаргою можна до суду в межах територіальної юрисдикції якого вчинено злочин, після відновлення його роботи в іншій місцевості, або до іншого найбільш територіально наближеного суду.

Наділення сторони обвинувачення повноваженнями слідчого судді може призвести до порушення принципу змагальності. Фактично, прокурор буде і стороною обвинувачення, і судом в одній особі. Залишається сподіватися, що прокурор об’єктивно та неупереджено буде виконувати свої тимчасові обов’язки в воєнний час.

Відмічу, що адвокати сприйняли такі нововведення вкрай критично, що обґрунтовано. Так, запроваджені зміни не можуть в повній мірі забезпечити дотримання права підозрюваного на захист. Також, забезпечити дотримання принципу змагальності, безпосередності дослідження показань, речей і документів, свободи в поданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказане може призвести до необґрунтованого порушення права підозрюваного на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції.

Автор: Сергій Бойко, адвокат VB PARTNERS