03.03.2022 р., Верховна Рада України прийняла Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» (надалі – Закон).

Цим Законом, встановлено порядок та критерії фактичної націоналізації (примусового вилучення) активів окремих категорій осіб, що тісно пов’язані з агресором.

Крім того, вже 01.04.2022 р. до Закону ВРУ внесла зміни в частині розширення суб’єктів, у яких держава має право вилучити активи. На даний час зміни не набрали чинності, однак, ймовірно, це лише питання часу.

Пропоную детально розібратись у кого будуть вилучати активи та як буде відбуватись цей процес.

  1. Особи, які підпадають під дію Закону.

Перше ключове питання Закону – у кого будуть вилучати активи.

В чинній редакції Закону у переліку зазначено лише рф як державу та її резидентів.

При цьому, резидентами рф визнано юридичні особи (їх філії, представництва), які здійснюють свою діяльність на території України, у яких (1) повністю або частково засновником або бенефіціарним власником є рф чи юридична особа, (2) у якої рф є засновником (учасником, акціонером) або бенефіціарним власником.

По суті, мова йде лише про активи рф та її державних компаній.

Однак, 01.04.2022 р. ВРУ розширила перелік осіб, які визнаються резидентами рф. Після набрання чинності змін, буде додано такі категорії:

  • Перша категорія – усі громадяни рф.

Однак, існує виключення: активи не будуть вилучати у громадяни рф, які безпосередньо беруть участь у стримуванні агресії;

  • Друга категорія – будь-які фізичні особи, які (1) мають тісний зв’язок із рф, (2) проживають та/або мають основну діяльність на території рф.

Крім того, у дану категорію входять підприємства, у яких такі особи є засновниками (учасниками, акціонером) або бенефіціарним власником.

  • Третя категорія – особи, яких рішенням РНБО або суд віднесено до резидентів рф. До цієї категорії можуть потрапити особи, які: (1) знаходяться за межами України (в т.ч. на окупованих територіях) та публічно заперечують або підтримують державу-агресора, (2) особи, які не зупинили економічну активність у рф.

Фактично, основний критерій для визначення особи, у якої можуть вилучити актив – це допомога та підтримка в будь-якій формі (фінансово чи просто публічне висловлювання) рф у агресії проти Україні.

  1. Які активи будуть вилучати?

Закон визначає, що вилучати будуть рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться на території України та прямо чи опосередковано належать рф та/або її резидентам.

Тобто, Україна має право вилучити будь-які активи, які вдасться відшукати та підтвердити, що вони перебувають у власності рф та її резидентів.

Доходи від вилучення таких активів будуть спрямовані на відновлення України від наслідків війни з росією.

  1. Порядок вилучення та подальша доля активів.

Процес вилучення активів умовно можна поділити на декілька етапів:

  • Перший етап – формування Кабінетом Міністрів України (КМУ) переліку активів та направлення пропозиції щодо їх вилучення до Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).

На даний час, активну роль у зборі та узагальненні інформації про активи відіграють державні та правоохоронні органи.

Відомо, що до роботи долучилась Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка 16.03.2022 р. доручила депозитарним установам надати інформацію про цінні папери, власниками яких є рф, її резиденти та пов’язані із ними особи.

Національний Банк України направив пропозицію КМУ вилучити активи двох російких банків (АТ «МР «Банк» (АТ «Сбєрбанк») та АТ «Промінвестбанк»).

Левову частку роботи з розшуку активів здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Зокрема, відомо, що НАЗК: (1) підготувало список компаній, якими володіє рф в Україні та, які підпадають під примусову націоналізацію; (2) створило Портал повідомлень викривачів про активи осіб, причетних до агресії росії проти України. На даному порталі, будь-хто може допомогти виявити та вилучити активи резидентів рф.

  • Другий етап – РНБО розглядає пропозицію КМУ та приймає рішення про вилучення активу.

В подальшому, таке Рішення РНБО затверджується указом Президента України.  З цього часу Рішення є чинним і розпочинається процес вилучення.

  • Третій етап – процес вилучення активу.

Закон передбачає, що вилучені активи переходять у державну власність.

Якщо це вимагає закон, право власності на актив реєструється у відповідному реєстрі на праві власності за державою України в особі КМУ. Наприклад, це потрібно у випадку вилучення рухомого/нерухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на торгову марку чи товарний знак, тощо.

Далі, КМУ передає актив на праві господарського відання існуючому спеціалізованому підприємству. Також, КМУ може прийняти рішення про об’єднання групи активів у цілісний майновий комплекс і на його базі створити спеціалізоване підприємство.

  • Четвертий етап – прийняття ВРУ закону про затвердження рішення РНБО та Указу Президента України про вилучення активу. Такий закон ВРУ повинна прийняти протягом 6 місяців після скасування/припинення воєнного стану.

Станом на даний час, виконання Закону щодо примусового вилучення активів перебуває на першому етапі – етапі розшуку активів та формування переліку КМУ.

Очікуємо, що найближчим часом КМУ завершить формування переліку активів та спрямує його на затвердження РНБО.

Автор: ОЛЕНА Гаврилова, адвокат VB PARTNERS