Наприкінці 2021 року в Україні розпочало роботу Бюро економічної безпеки України. Перед створенням БЕБ було задекларовано, що вказаному органу повинні перейти всі повноваження з розслідування економічних злочинів.

Створення БЕБ мало покласти край силовому тиску на бізнес та започаткувати новий, аналітичний підхід до розслідувань в усіх сферах економіки.

Однак, на практиці декларативні заяви не були реалізовані. Правоохоронні органи знайшли спосіб не передавати матеріали кримінальних проваджень в новостворений орган. В результаті значний масив кримінальних справ, які розслідувались, в тому числі, і податковою міліцією, в БЕБ так і не надійшли. Такі справи залишились у НПУ, СБУ або були передані іншим органам, але не БЕБ.

Наприкінці 2022 року з’явились заяви про необхідність перезавантаження новоствореного органу.

Буквально вчора відбулось те, про що велись розмови останні декілька місяців – звільнення Директора БЕБ – Вадима Мельника.

У зв’язку з цим, пропонуємо з’ясувати, що ж насправді відбувається з БЕБ та чому реформа провалилась.

Що відбувається з БЕБ?

Ще у 2019 році Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі кандидата на пост Президента України вказував «необхідність припинення економічного тиску на бізнес та позбавлення СБУ повноважень займатись економічними злочинами».

Відповідно до пояснювальної записки до закону про БЕБ, метою створення органу було «ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій».

В основу роботи БЕБ мав бути покладений ризик-орієнтований підхід. БЕБ мало б аналізувати економічні ризики, попереджати та усувати їх, а не лише реагувати на існуючі правопорушення.

Однак, новостворений орган не продемонстрував очікуваної ефективності в роботі, прозорості в своїй діяльності.

Фактично, орган розпочав роботу в листопаді 2021 року і встиг пропрацювати лише 3 місяці до повномасштабного вторгнення.

Вже восени 2022 року робота БЕБ зазнала нищівної критики. В грудні того ж року у Верховній Раді створено Тимчасову комісію з перевірки діяльності вказаного органу, а в лютому 2023 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу БЕБ незадовільною.

Роботою БЕБ незадоволені й міжнародні партнери. Вказане стало підставою для включення питання щодо перезавантаження БЕБ до Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ в межах нової економічної політики на 15,6 млрд дол. США.

Незважаючи на антикорупційну програму, про яку вказував Вадим Мельник під час одного з перших інтерв’ю, БЕБ не продемонструвало нульову толерантність до корупції.

За короткий проміжок часу детективи БЕБ потрапили у щонайменше 2 скандали, пов’язані з «прикриттям» діяльності грального бізнесу в Києві, нелегального ринку електронних сигарет за винагороду. За вказаними фактами окремим детективам БЕБ повідомлено про підозру.

Чому не вийшло?

Створення якісно нового органу досудового розслідування не відбулося. Вважаємо, що провал реформи пов’язаний з декількома чинниками.

Одним з них є кадрове наповнення новоствореного органу. Це те, про що в першу чергу вказується при обґрунтуванні необхідності перезавантаження БЕБ.

Якість роботи органу, перш за все, залежить від його керівника. Саме керівник визначає стандарт роботи колективу. Незважаючи на вказане, Директором БЕБ було призначено колишнього Голову ДФС.

Крім того, відсоток колишніх співробітників ДФС серед детективів, аналітиків, оперуповноважених БЕБ є доволі значним (за різними даними орієнтовно 80 %).

Очевидно, що просте переведення частини особового складу без зміни підходів не впливатиме позитивно на роботу органу.

Призначення на посади в БЕБ колишніх співробітників ДФС дискредитує основну ідею та мету створення вказаного органу: ліквідація податкової міліції, докорінний перегляд підходів до методів роботи з бізнесом та протидії кримінальним правопорушенням.

Ще одним чинником незадовільної роботи БЕБ є не доукомплектуванням кадрового складу. Станом на кінець 2022 року штат було укомплектовано лише на 15,6 % (624 працівника з необхідних 4 000).

За результатом особистої співпраці з детективами БЕБ вважаю, що провал реформи пов’язаний також з нерозумінням співробітниками БЕБ корпоративного світу, ключових бізнес-процесів, які вони розслідують. Застосовуються підходи податкової міліції. У результаті вказаного, розслідується звичайна господарська діяльність, яка не містить кримінального аспекту.

Окрім того, дуже часто постає питання політичного впливу на орган, що заважує незалежному та безсторонньому розслідуванню.

Що пропонується?

На початку березня 2023 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає перезавантаження БЕБ.

Відповідно до пояснювальної записки, метою перезавантаження є «протидія правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави, а також зменшення тиску на бізнес та досягнення економічного зростання».

Ключові зміни передбачають:

(1) Зміну підходів до формування конкурсної комісії з призначення та звільнення Директора БЕБ. Пропонується залучення до конкурсної комісії осіб, визначених КМУ за пропозицією міжнародних та іноземних організацій.

(2) Атестацію усіх працівників БЕБ протягом року з моменту обрання Директора БЕБ за новим порядком.

(3) Заборону на працевлаштування в БЕБ осіб, які до 01.01.2023 року сукупно не менше 1 року обіймали будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, НПУ та міліції.

Чи допоможе перезавантаження?

Вважаю, що перезавантаження є необхідним для забезпечення виходу роботи БЕБ на якісно новий рівень.

Однак, законопроект, який це передбачає, містить як переваги, так й недоліки.

До переваг належить запозичення досвіду обрання керівників антикорупційних органів (НАБУ та САП) шляхом залучення міжнародних спостерігачів. Таке рішення забезпечить обрання професіонала з незаангажованими підходами. Крім того, залучення міжнародних спостерігачів відновить довіру бізнесу до БЕБ та його очільника.

Позитивним також вважаю і запровадження атестації співробітників БЕБ. Саме атестація дозволить виявити та зберегти найбільш кваліфікованих та прогресивних співробітників.

Недоліком законопроекту однозначно є заборона працевлаштування осіб, які мали досвід роботи в інших правоохоронних органах. Вважаю таку норму однобічною та навіть шкідливою.

Серед співробітників вищевказаних органів щонайменше 20 % є професіоналами, які не лише мають право працювати в БЕБ, а й можуть претендувати на керівні посади.

Переконаний, що в результаті перезавантаження БЕБ має стати привабливим органом, в якому як досвідчені, так й молоді кадри хотіли б працювати. Вказане буде можливим виключно у разі запровадження фінансової та інституційної незалежності органу.

Однак, не варто очікувати перезавантаження вже завтра. Це тривалий процес, якому передує прийняття відповідного закону. Результат побачимо не раніше наступного року. До того часу тиск на бізнес буде продовжуватись.

Автор: Денис Шкаровський, адвокат, партнер VB PARTNERS