Продовжуємо огляд рішень Європейського суду з прав людини у справі «Стебницький і «Комфорт» проти України» (заява № 10687/02).

У зазначеній справі ЄСПЛ сформував наступну позицію: визнання незаконним рішення, на підставі якого було обмежено право власності особи, свідчить про незаконність таких обмежень протягом усього часу дії рішення.

Фактичні обставини справи:

У вересні 2003 р. суд визнав підприємство-заявника банкрутом у зв’язку з несплатою податків і призначив ліквідатора. Справа розглядалася без повідомлення підприємства.

Дізнавшись про вказане рішення, підприємство оскаржило його, однак, безуспішно. Попри це, заявник домігся перегляду справи за нововиявленими обставинами. У грудні 2005 р. постанову про визнання підприємства банкрутом було скасовано як незаконну, а провадження у справі про банкрутство припинено.

Таким чином, більше 2 років підприємство-заявник перебувало у статусі банкрута і не могло розпоряджатися своїм майном. Підприємство стверджувало, що внаслідок ухвалення незаконної постанови про банкрутство його господарська діяльність стала неможливою.

Правові висновки ЄСПЛ:

ЄСПЛ встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яка гарантує право на мирне володіння майном, з наступних підстав:

  1. Суд зазначив, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Першого протоколу полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.
  2. ЄСПЛ також зауважив, що після визнання підприємства банкрутом його господарська діяльність припинилася, воно не могло управляти своїм майном, оскільки така функція перейшла до ліквідатора. ЄСПЛ підкреслив, що такі обмеження були застосовані на підставі постанови про банкрутство, яку національний суд визнав незаконною і скасував.
  3. Отже, обмеження, накладені на господарську діяльність підприємства-заявника у період з вересня 2003 р. до грудня 2005 р. не можуть вважатися законними.

Висновки: протиправними є будь-які втручання у права особи, які здійснюються на підставі рішень, що у подальшому визнані незаконними. Такі обмеження прав та свобод є протиправними протягом усього часу дії незаконного рішення.

Зазначена правова позиція може бути застосована у справах, пов’язаних з обмеженням майнових прав. Так, незаконними є обмеження прав особи у період дії санкцій, якщо застосування санкцій буде визнано протиправним Верховним Судом. Так само вочевидь незаконним буде позбавлення особи можливості користуватися своїм майном внаслідок його арешту у кримінальному провадженні, якщо арешт буде скасовано як безпідставний.

Автор: Вікторія Хілініченко, юрист VB PARTNERS