Whistleblowing system – це система інформування про порушення. Вона застосовується як в компаніях, так і в державному секторі. Порушення можуть стосуватися не тільки шахрайських (економічних), корупційних дій, а й порушень в антимонопольній, екологічній сфері, стосуватися трудового законодавства або етичних правил компанії. Осіб, які повідомляють про порушення, називають «викривачі».

Неодноразово доведено, що система – один з найбільш ефективних способів виявлення шахрайських дій та порушень в цілому. Адже про такі випадки повідомляють або безпосередні учасники схеми, або особи, які побачили ознаки порушень зсередини.

В Україні цей термін, як і практика застосування системи, здебільшого з’явились як обов’язковий елемент глобальних політик міжнародних компаній. Ще декілька років тому він сприймався як формальність, а під час презентацій запроваджених систем працівники жартували, що тепер доведеться «стучати».

Але, в останні роки все більше компаній свідомо запроваджують такі системи. І все більше випадків порушень викриваються завдяки ним.

Типова whistleblowing system складається з:

  • інтерфейсу отримання повідомлення (як правило, сайт або e-mail, рідше – телефон);
  • системи обробки повідомлення (в разі правильної побудови – незалежний провайдер, не пов’язаний з компанією);
  • відділу розслідування (який не залежить від особи, щодо якої проводиться розслідування);
  • підрозділу, відповідального за прийняття рішень за результатом розслідування (закрити, ініціювати притягнення до відповідальності тощо).

Як із захистом викривачів?

Очевидно, що викривач може повідомити про схему, внаслідок якої її бенефіціари отримували значні протиправні прибутки. Або внаслідок якої топ-менеджмент компанії або топ-посадовці будуть притягнені до кримінальної відповідальності.

Це створює реальну загрозу для викривача: від звільнення з роботи до фізичного знищення.

В різних країнах захист викривачів гарантується на державному рівні. Наприклад, в США відповідний закон прийнято в 1989 році.

З 2014 року в Україні поступово відбувається підвищення стану захисту викривачів.

В 2020 році внесені істотні зміни до Закону «Про запобігання корупції», якими гарантії захисту деталізовано.  Викривачам та їх близьким особам гарантовано захист життя, майна в порядку, передбаченому для учасників кримінального провадження (приховання, охорона, переселення та ін.).

До них не можуть застосовуватись негативні заходи в трудовій діяльності. При чому, до таких заходів відносяться, в тому числі, формально законні дії, які не відповідають загальній практиці роботодавця (наприклад, службова перевірка, якщо такі перевірки не проводились раніше).

Викривач має право звернутись до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) для захисту своїх прав.

Найбільш обговорювана новація 2020 року – винагорода викривачу в розмірі 10% від предмета корупційного порушення або завданих державі збитків, якщо вони перевищують 10,5 млн. грн. (станом на 2020 р.). Якщо повідомлення приведе до обвинувального вироку, викривач має право отримати винагороду. Але, ця норма ще не реалізована на практиці, у зв’язку з відсутністю таких вироків.

На жаль, це стосується лише викривачів корупційних порушень, але не інших порушень законодавства чи неетичної поведінки.

В цій частині компанії мають самостійно створити та запровадити ефективну систему захисту викривачів, яка дозволяє зберегти його/її анонімність, роботу та заробітну плату, отримати допомогу адвоката за рахунок компанії чи винагороду.

Гучні справи викривачів 2019 року

Для прикладу важливості такого інструменту, як whistleblowing, наведу два кейси, які не пов’язані з бізнесом, але які розпочались саме завдяки викривачам.

Перший. В серпні 2019 року неідентифікований працівник ЦРУ на підставі Закону про захист викривачів (США) повідомив про здійснення тиску Дональдом Трампом на неназваного іноземного високопосадовця.

Цією особою виявився Президент України Володимир Зеленський, а справа розвинулась до розгляду офіційних звинувачень Президента США та питання про його імпічмент Конгресом.

Другий, на мою думку, найважливіший кейс викривача минулого року. В середині грудня 2019 року завідуюча відділенням невідкладної допомоги Центрального госпіталю м. Ухань Ай Фень повідомила колег про спалах невідомої на той час хвороби, яку пізніше назвуть COVID-19. 30 грудня 2019 року інший лікар цього госпіталю Лі Веньлян першим повідомив суспільству про цей спалах.

Обидва зазнали шаленого тиску від влади, були викликані до адміністрації та поліції, отримали суворі догани та заборони на розповсюдження інформації. Незважаючи на це, вони продовжили виконувати свою роботу та допомагати хворим.

Інтерв’ю Ай Фень під назвою «The whistle-giver» було заблоковане цензурою за декілька годин. Текст вдалось зберегти та поширити за межі Китаю завдяки перекладу на мову «емоджі». Проте, у квітні повідомлялось про зникнення та арешт самої Ай Фень. Лі Веньлян, на жаль, захворів на COVID-19 та помер на початку лютого.

Ці випадки демонструють виключне значення whistleblowing system та захисту викривачів, як в компаніях, так і в державі. В разі ефективної побудови, ці системи дають можливість викривати значні порушення в діяльності компаній, виявляти суттєві порушення і мінімізувати можливі збитки.

Автор: Денис Шкаровський, адвокат, радник VB PARTNERS