Кожна особа, яка здійснює підприємницьку діяльність в Україні, незалежно від того чи це іноземний інвестор, чи українська компанія, має бути готова до проведення обшуків. При цьому обшуки можуть проводитись як за місцем знаходження компаній так і за місцем проживання працівників, керівників та власників бізнесу.

Під час проведення обшуків працівники правоохоронних органів часто зловживають своїми правами та вчиняють дії, що перешкоджають компанії повноцінно здійснювати її господарську діяльність.

Є декілька практичних порад, які можуть допомогти власникам бізнесу максимально легко пройти процедуру обшуку та нейтралізувати можливі негативні наслідки такої слідчої дії.

По-перше, ще до відкриття дверей потрібно зателефонувати адвокату та повідомити про проведення у вас слідчої дії. При цьому обшук може розпочатися до приїзду адвоката, однак незалежно від часу його прибуття, слідчий зобов’язаний допустити адвоката до проведення обшуку. Чинити опір у проведенні обшуку немає сенсу, оскільки в такому випадку може бути застосовано фізичний вплив як до осіб які перешкоджають, так і до майна.

По-друге, обшук може бути проведено лише на підставі ухвали слідчого судді, окрім виняткових випадків. Тому слід в першу чергу перевірити чи правильно в ухвалі вказана адреса місця проведення обшуку, а також строк дії такої ухвали. Як правило, ухвала діє протягом одного місяця. Якщо ж будуть виявлені неточності в адресі або вийшов строк дії ухвали, обшук проводитись не може.

По-третє, слід чітко встановити дані всіх осіб, які приймають участь у слідчій дії. Безпосередньо проводити обшук може слідчий (детектив), всі інші особи, такі як оперативники чи поняті такими повноваженнями не наділені. Якщо обшук проводиться оперативником – це порушення, яке слід фіксувати в протоколі.

По-четверте, не давати проводити особистий обшук особи до приїзду адвоката. В тому числі не дозволяти огляд вмісту кишень, сумочок, портфелів. Особистий обшук може бути проведений тільки слідчим однієї статі з особою, яку обшукують та в присутності адвоката. У зв’язку з цим, не рекомендуємо добровільно викладати з кишень мобільні телефони та інші речі, які скоріше за все будуть вилученими, а вилучення буде зафіксовано в протоколі, наприклад, таким чином, що «виявлений телефон знаходився на робочому столі керівника».

По-п’яте, всі вилучені речі та документи мають бути чітко зафіксовані в протоколі таким чином, щоб їх можна було легко ідентифікувати.  Не допускайте такого виду фіксації як «папка зеленого кольору» тощо.

Окремий пункт – власна відеозйомка слідчої дії, якщо є така можливість. Однак слід пам’ятати, що пристрій на який ви будете вести відеозйомку також може бути вилучено під час обшуку.

Слід фіксувати всі порушення, які були вчиненні слідчим під час проведення обшуку. Серед найчастіших порушень: (1) вилучення мобільних телефонів, якщо вони були надані для огляду та копіювання інформації, (2) вилучення речей під час обшуку особи без дотримання відповідної процедури, (3) вилучення грошових коштів та особистого майна, яке не має відношення до злочину, (4) фактичне проведення обшуку не слідчим а оперуповноваженим, (5) відсутність понятих в місці проведення обшуку, (6) недопуск адвоката або обмеження його прав.

На практиці слідчий (детектив) може вилучати під час обшуку будь-яке майно яке вважає за потрібне, окрім електронних засобів зберігання інформації (телефони, диски, флешки, комп’ютери та ін.). Їх вилучення допускається лише у випадках, коли такі предмети вказані в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку.

Якщо слідчий вилучає речі або документи, які не вказані в ухвалі слідчого судді, то таке майно вважається тимчасово вилученим, а слідчий повинен в строк 48 годин звернутися до суду з клопотанням про арешт вказаного майно. Якщо слідчий таке клопотання в строк не подав, або суддя відмовив в арешті, то майно має бути негайно повернуто власнику.

У випадку, якщо слідчий має повернути майно, але цього не робить, його бездіяльність можна оскаржити слідчому судді в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України та зобов’язати повернути майно.

Бездіяльність слідчого є триваючою, тому відповідно до практики Верховного суду, строк на її оскарження не може бути пропущеним. Також законодавство не обмежує і в кількості звернень зі скаргами про бездіяльність слідчого.

Якщо ж вилучене майно все ж було арештоване, слід звертати увагу на підставу накладення арешту. Наприклад, для забезпечення конфіскації не може бути арештовано майно особи, якій не було повідомлено про підозру у вчиненні відповідного злочину.

Вже накладений арешт можна зняти шляхом подачі апеляційної скарги або через звернення до слідчого судді, якщо відпала потреба в подальшому арешті. Як правило, для зняття арешту, необхідно довести, що вилучене майно немає жодного відношення до розслідуваного злочину.

З вищевикладеного слідує, що інструментів для повернення вилученого під час обшуку майна досить багато. Головне правильно формувати свою позицію у кожному конкретному випадку та ефективно доводити її у суді.

Автор:

Олександр Лук’яненко, партнер VB PARTNERS