Перші місяці роботи парламенту повинні показати, чи є коаліційна угода реальним планом реформ або тільки формальністю
Бізнес разом з громадянським суспільством став рушійною силою революції. Нестерпні умови роботи спровокували середній і малий бізнес вийти на вулицю, а великий – підтримати їх. Розпочала роботу нова Верховна рада, оновлена більш ніж на 50%. Прийшов час політикам повертати такий борг.
Останній місяць новини із зони АТО конкурували з новинами про створення парламентської коаліції. Політики запевняли, що суперечки ведуться не навколо кадрових питань, а виключно про порядок застосування та реалізації реформ.
Що корисного для бізнесу містять 73 сторінки коаліційної угоди?
Загальний висновок: документ готували політики. Автори хочуть сподобатись в першу чергу електорату, а не бізнесу і професіоналам. Угоду складно назвати планом реформ, скоріше за все декларацією. Тільки частина документа містить професійні оцінки, конкретні цифри і завдання.
Загальне враження: реальної дерегуляції не буде. Політики не готові до «грузинського» або «сінгапурського» сценаріям. Ідеї з книг «Чому Грузії вдалося» і «Сінгапурська історія. З третього світу – в перший “не здаються їм реальними для України.
Ключові розділи з красномовними назвами: «Створення сприятливого для інвестицій середовища» та «Перехід від адміністративного контролю до підтримки бізнесу» на 90% – меморандум про добрі наміри і не містять чітких маркерів.
Цитую: «Сторони коаліції бажають: забезпечити протягом одного року заміну існуючої системи регулювання на європейську; усунути надмірне регулювання господарської діяльності; зменшити кількість документів і процедур дозвільного характеру; зменшити перелік ліцензованої діяльності і продукції, що підлягають сертифікації; зменшити кількість регуляторних і контролюючих органів та обмежити їх повноваження; здійснити інвентаризацію регуляторних документів ».
Якщо ми хочемо змін, то інвентаризацію «регуляторки» необхідно було б робити до виборів, а після – масово скасовувати шляхом застосування «дерегуляторної гільйотини». Успішні країни, без страху за недієздатну бюрократичну систему, скасовували сотні актів протягом одного місяця.
Такі напівзаходи, як інвентаризація, координація і скорочення, тільки породжують нові бар’єри і генерують нову деструктивну активність чиновників.
Автори угоди називають стратегічною метою потрапити до двадцятки рейтингу Doing Business. Перед нами вже десять років стоїть таке завдання, але кількість регулювання тільки збільшується. Минуло вже 9 місяців після перемоги революції, а бізнес так і не відчув полегшення і спрощення.
Тільки радикальні підходи здатні змінити ситуацію.
Досить іронічно звучить розділ угоди «Реформа трудових взаємовідносин». Це найкоротший розділ і коротка реформа. Всього три слова – «затвердити Трудовий кодекс». Немає ні слова про ключові позиції цього майбутнього кодексу. Сторони або не дійшли згоди, або не мають бачення цієї реформи.
З огляду на любов до популізму, є ризик отримати пострадянський кодекс, в якому за крадіжку неможливо звільнити, а порушення етичних правил компанії не вважається дисциплінарним порушенням.
Разом з тим окремі положення угоди містять позитивні сигнали.
По-перше, податкова реформа. Зазначений розділ досить конкретний і містить дійсно актуальні пропозиції. Протягом першого кварталу 2015 року новообрані депутати обіцяють:
- Скоротити кількість податків до дев’яти.
- Зменшити витрати часу і коштів платників на нарахування і сплату податків шляхом скорочення обсягу звітності, дистанційного звітування, екстраактивних сервісів. Середній показник витрати часу на податкові процедури в Україні – 390 годин на рік, тоді як у розвинених країнах – 175 годин. Я вважаю, що в угоді треба встановити чітку межу, яку ми повинні досягти протягом півроку, і застосувати принцип «або оптимізувати, або скасувати».
- Створити публічну базу індивідуальних податкових консультацій та ввести процедури апеляції на рівні експертної ради з питань оподаткування при Міністерстві фінансів.
- Скасувати штрафні санкції, якщо платник без оскарження податкового повідомлення сплатив донараховані платежі. Це більш ніж прогресивна норма, яка дозволить платнику визнати свою помилку, скорегувати свої плани без страху кримінального переслідування і витрат на суди.
- Надати можливість для податкового компромісу (податкової угоди) в 2014 році і проведення податкової амністії капіталів після реформування податкової системи шляхом одноразового добровільного декларування з 01.01.2016 року.
За «кримінальними ризиками» податкових правовідносин пропонують:
- Підвищити до 1 218 000 грн (зараз 609 000 грн), розмір «значного ненадходження» в бюджет, в розумінні статей 212, 212-1 КК України.
- Заборонити кримінальне переслідування особи за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов’язань.
Цими нововведеннями парламентарії виб’ють з рук податкових міліціонерів і прокурорів дієвий інструмент шантажу і викличуть овації тисячі підприємців, які хоч раз були на допиті.
З особливим ентузіазмом дивлюсь на обіцянку парламентаріїв встановити особисту фінансову відповідальність працівників податкових і митних органів за втрати, понесені бізнесом через незаконних дій або бездіяльності чиновників.
Другий позитив – реформи в антимонопольній сфері. Відчувається, що голова готувалася фахівцями юридичної компанії, а не політиком або чиновником.
Планується значно спростити систему контролю за концентраціями, що є досить актуальним для великого і зарубіжного бізнесу. Зокрема: підвищити вартісні показники, ввести скорочені процедури оцінки концентрацій, зменшити обсяг інформації, що подається до АМКУ, і впровадити обов’язковість проведення попередніх консультацій для прийняття заяви до розгляду.
Також пропонується вирішити ряд простих, але важливих процедурних питань для розгляду справ про порушення антиконкурентного законодавства, а саме:
- Врегулювати повноваження АМКУ на різних етапах розгляду і ввести обов’язок публікувати його рішення.
- Дозволити участь заявників у засіданнях АМКУ з приводу надання дозволів на концентрацію і узгоджені дії.
- Ввести чіткі принципи калькуляції штрафних санкцій.
- Встановити терміни розгляду справ.
- Врегулювати питання підстав і порядку проведення перевірок АМКУ і суперечок, в зв’язку з їх проведенням.
Перші місяці роботи Ради повинні нам показати, є коаліційна угода планом реформ чи тільки формальністю і ширмою для кулуарних домовленостей політиків.
