Інтерпол – міжнародна поліцейська організація при ООН зі штаб-квартирою в Ліоні (Франція). Безпосередньо не виконує поліцейські функції, такі як затримання і розслідування злочинів, проте координує роботу правоохоронних органів кожної з країн-членів. Однією з ключових функцій Інтерполу є забезпечення міжнародного розшуку осіб і предметів злочинів. На даний момент тільки від України в розшуку Інтерполу перебувають до 2000 осіб з загальних 10 000 записів.
Як працює дана пошукова база і чому іноді видаляються повідомлення про міжнародний розшук?
Органами управління Інтерполу є Генеральна асамблея і її Виконавчий комітет, а також Генеральний секретаріат. Саме останній є фактичним органом управління, приймаючий ключові рішення.Особливе місце в системі центрального офісу займає незалежний орган – Комісія з контролю файлів Інтерполу (Комісія). Її функція – нагляд за дотриманням правил розміщення, обробки і зберігання інформації в базах даних Інтерполу.
Залежно від предмету розшуку, всім цілям (об’єкти/суб’єкти) присвоюються відповідні notice («картки»):
- Червона картка означає розшук засудженого або обвинуваченого з метою екстрадиції;
- Жовта – пошук осіб, зниклих без вісті;
- Блакитна – необхідність збору інформації про особу в інтересах слідства;
- Помаранчева – можлива небезпека здоров’ю та майну людей;
- Зелена – потенційні злочинці і рецидивісти;
- Фіолетова – знаряддя злочину або злочинні схеми;
- Чорна – непізнані трупи.
Важливо пам’ятати, що процес публікації карток не доведений до автоматизму. Заявка проходить кілька етапів перевірки на рівнях Національного бюро (країна ініціатор розшуку) і Генерального Секретаріату.
При цьому, існує процедура «попереднього оскарження» рішення про публікацію в розшук, якою скористався О. Онищенко. Зазначена процедура передбачає розгляд Комісією скарги на незаконність розшуку особи ще до публікації «червоної картки» Генеральним секретаріатом.
На практиці, найбільш поширеними причинами для відмови в розміщенні «червоної картки» або її видаленні є:
- Закінчення терміну дії санкції суду на затримання особи, амністія, тощо.
- Політичні мотиви переслідування (вказана підстава активно використовується представниками минулого політичного режиму).
Дана причина – сильний аргумент, як на стадії публікації відомостей про особу (приклад – РФ відмовили в «червоній картці» по І. Коломойському), так і на стадії оскарження вже опублікованих повідомлень про розшук (приклад – відмова РФ по Д. Ярошу).
- Комерційні мотиви переслідування – кримінальне переслідування особи з метою заволодіння його активами.
- Ризик порушень прав людини – свободи слова, права на справедливий суд, заборона тортур, тощо.
- Мета розміщення «картки» досягнута – місцезнаходження особи встановлено, проведено затримання або процедуру екстрадиції.
Особа, дані про яку є в базі Інтерполу (його представник), має право звернутися до Комісії із заявою про виправлення або видалення інформації. Кількість скарг постійно зростає, в 2005 було 115, в 2016 вже -1047. Половина з таких скарг задовольняється.
Слід зазначити, що засідання Комісії проводяться рідко. З 2017 р. число членів Комісії збільшено з 5 до 7 осіб, а кількість засідань – з 4 до 6, що, однак, не може істотно вплинути на прискорення розгляду тисяч скарг. Отже, процедура розгляду претензій на розміщення «червоних карток» тривала і формалізована.
Запорукою ефективної взаємодії слідства і Інтерпол повинна стати проактивна робота українських правоохоронців в частині обґрунтування, не пов’язаних з політикою звинувачень, і надання необхідних якісно-аргументованих доказів і документів даній міжнародній організації кримінальної поліції.
