Останні роки попри на складну кон’юнктуру фінансові ринки продовжують активно розвиватися та зростати. Збільшуються прибутки, споживачі насолоджуються різноманіття сервісів та продуктів. Це рівнозначно стосується як банківського сектору, так і сектору небанківських фінансових установ й fintech-проєктів.
В Україні зростання тієї чи іншої галузі завжди супроводжується підвищеною увагою з боку держави. Окремо слід виділити інтерес правоохоронних структур, чиє втручання ще більш грубе та руйнівне. Слідчі та прокурори використовують весь інструментарій тиску у своїх корупційних бажаннях.
Сьогодні оператори фінансових ринків стикаються з трьома ключовими ризиками з боку держави: регуляторний, кримінальний, санкційний. Кожен із них здатен не лише створити дискомфорт, але й фактично зруйнувати бізнес.
Національний банк активно реалізовує свої повноваження, отримані після закону про «спліт». Система фінмоніторингу вже давно перетворилася на мінне поле, вихід на яке може призвести до грандіозних штрафів чи навіть втрати ліцензії. Щодо ризику санкцій, то іноді достатньо однієї фінансової операції з неналежним суб’єктом, щоби потрапити до списку.
У цьому матеріалі ми сконцентруємося на аналізі та протидії саме кримінальним ризикам, які стали для бізнесу буденним. Ми визначимо поточний ландшафт, ключові тренди та першочергові кроки нейтралізації.
Фінансисти люблять мову цифр, давайте через призму правоохоронної статистики виміряємо бізнес-клімат загалом та фінансових ринків зокрема
За повідомленням “Економічної Правди”, у 2023 році 5015 українських приватних компаній згадувалися в судовому реєстрі як фігуранти кримінальних справ. Кількість проваджень зросла у 2,6 раза за рік. Минулий рік став рекордним за кількістю проваджень проти бізнесу — 43 138.
Окремої уваги заслуговує БЕБ: активність його детективів у 2023 перевищила довоєнні показники. 2173 провадження зареєструвало БЕБ у 2023. Це вдвічі більше, ніж податкова та БЕБ разом впродовж 2021-2022 років.
Ініціювання арештів збільшилось у 2,5 раза — зі 112 до 282. Втричі частіше детективи звертались із клопотаннями про обшук у 2023-му: 187 засідань на противагу 53. У 12 разів більше (1798) Бюро отримало дозволів на негласні слідчі дії, ніж 2022-го (143).
Статистика підтверджує хвилювання бізнесу — кримінальні провадження використовуються як інструмент тиску, — констатує Денис Бугай, партнер-засновник, керівник практики White-Collar Crime VB Partners.
Офіс Генерального прокурора провів аудит кримінальних проваджень, які були порушені проти бізнесу. Зі слів заступника Генпрокурора, загалом було виявлено 6471 відкриту справу, близько 19% з них було закрито.
Попри всі намагання ситуація з тиском на бізнес залишається незмінною. Про це свідчить опублікований Радою бізнес-омбудсмена звіт за I квартал 2024 року. З нього випливає, що 14% (48) усіх звернень до Ради стосувались неправомірних дій саме правоохоронців. Кожне третє звернення стосувалось неправомірних дій співробітників Національної поліції. Ще 14 скарг подані щодо працівників прокуратури, 8 — БЕБ, 6 — СБУ та 3 — ДБР. Звертаємо увагу, що фактично кожна п’ята скарга подана відносно дій органу, який не уповноважений розслідувати економічні злочини. Тобто таких скарг взагалі не повинно було бути.
Крапку в дискусії стосовно позитивних змін ставить рух «Маніфест 42»: жодна резонансна справа щодо корупційного тиску на бізнес із тих, що перебувають на контролі громадського руху, не закрита. Пряма мова: «Тилові силовики продовжують використовувати кримінальні провадження для вимагання хабарів».
Підтвердженням складності ситуації також є статистика ОГПУ щодо злочинів у банківський сфері. За період із 2014 до 2024 року в Україні зафіксовано значну кількість кримінальних проваджень у банківській сфері. Загалом було зареєстровано 2458 проваджень, з яких 1029 скеровано до суду. Підозру в злочинах пов’язано з активністю 192 акціонерів та топменеджерів банків.
Загальна сума збитків, завданих через ці правопорушення, становила 45,2 мільярди гривень. Із відкритих проваджень стосовно 68 неплатоспроможних банків 38 перебувають на стадії судового розгляду. Підозру було повідомлено 22 особам, а обвинувальні акти проти 162 осіб скеровано до суду.
Сам факт наявності такої статистики є доказом «інтересу» прокурорів до фінансових ринків.
Останні десять років VB Partners активно долучені до захисту саме у сфері банківських та небанківських послуг, наші адвокати ведуть десятки проєктів. Ми уважно спостерігаємо, як еволюціонують підходи правоохоронців, фіксуємо ключові тенденції, характерні для цієї категорії справ.
- Сотні проваджень останніх років сформували достатньо високий рівень експертизи в українських слідчих щодо банків та фінансового сектору. В слідчих підрозділах поліції, СБУ, НАБУ, ДБР сформовані окремі спеціалізовані групи слідчих та детективів. Коло їхніх інтересів широке: від питань рефінансування, операцій з інсайдерами, дотримання вимог фінансового моніторингу до недбалості під час оформлення активних операцій.
- Ключовою зоною їхньої уваги, цільовою аудиторією залишаються акціонери та ключові менеджери фінансових установ. Мета їхніх зусиль — створити тиск, кримінальну загрозу як для бізнесу, так і для людей.
- Слідчі та прокурори опанували регуляторну базу фінансової діяльності та вимоги фінансового моніторингу. Ключовою ціллю ставлять віднайдення невідповідності дій фінансової компанії вимогам регулятора, трактуючи це як підтвердження злочинного умислу.
- Слідство опанувало широкий інструментарій збору доказів. До класичних допитів, обшуків додались проведення різноманітних комплексних експертиз, аудит, співпраця зі службами фінмоніторингу не лише в Україні, але і за кордоном. Налагодили оперативну та неформальну співпрацю з колегами із-за кордону.
- Саме у сфері міжнародно-правової допомоги досягнуто відчутних успіхів. Гроші «не бачать» кордонів, в одному кейсі рух фінансів може здійснюватися в п’яти юрисдикціях одночасно. Правоохоронці навчилися розкривати корпоративні структури та банківську таємницю, вилучати документи й докази, арештовувати рахунки фактично в будь-якій країні.
Як протистояти цьому та знизити потенційні ризики?
Виділяю п’ять ключових рекомендацій.
- Ставитись до нейтралізації кримінальних ризиків як до бізнес-процесу. Безумовно, це потребує додаткових зусиль та витрат. Водночас ціна ризику занадто висока, щоб цим нехтувати. Рівень чутливості ризику у фінкомпаній вищий, ніж у звичайного бізнесу. Це обумовлено як репутаційним складником, так і легкістю руйнування ІТ-інфраструктури.
- Особлива увага до індивідуальних актів регулятора та рішень фінансового моніторингу. Якщо регулятор виявив порушення та надав відповідні рекомендації, принципово важливо виконати такі побажання. В іншому випадку це буде розцінено як обставини, що сприяли вчиненню злочину.
- Окрема зона уваги – ідентифікація та фінмоніторинг осіб, які можуть бути пов’язанні з країною-агресором. Вистачить однієї необережної операції, яка створить ризик втрати не лише репутації, а й самого бізнесу та свободи.
- Проведіть аудит бізнес-процесів на предмет потенційних кримінально-правових ризиків. За його результатами внесіть зміни до внутрішніх регуляторних документів. Необхідно виключити всі спірні та оцінні категорії. Наприклад, поняття «посадова особа здійснює (забезпечує) контроль». Таке формулювання дає можливість широкого тлумачення, а воно буде точно не на користь менеджерів компанії.
- Формалізуйте частину процесів та процедур прийняття управлінських рішень. Буде помилкою вважати, що відсутність регуляції — можливість приймати рішення на власний розсуд. В очах прокурора така «свобода» рішень — це прийняття на себе участі в злочині.
