У вересні минулого року розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Ця екстраординарна інституція була створена під тиском активістів та наших іноземних партнерів. Створення суду – відповідь на роки пасивності судової системи, яка повільно розглядала антикорупційні справи.
Попередня влада була чутлива до думки суспільства, тому створила суд на основі максимально відкритого конкурсу з залученням іноземних експертів, які мали вирішальний вплив на персональний склад суду.
38 суддів, обраних достатньо оперативно, приступили до роботи. У новому суді створено комфортні умови для роботи, працює ввічливий персонал, судді якісно готуються до засідань та вчасно їх починають. Розумність навантаження дозволяє їм готувати якісні тексти рішень.
Суд, судді та прес служба демонструють високий рівень відкритості та активно інформують громадськість та професійну спільноту про стан справ у суді.
Разом з тим, перший рік роботи демонструє ряд викликів та питань, відповіді на які має дати сам суд, судді, адвокати та суспільство загалом. Без відповіді на ці питання, майбутнє ВАКСу, як інституту правосуддя – туманне. Частина з цих питань несуть прикладний характер, інші – знаходяться в зоні світоглядних установок.
- Справитися з навантаженням. Обробити весь об’єм справ, які надійшли до суду від НАБУ/САП, не втратити якість роботи та забезпечити право на захист.
За перший рік роботи слідчими суддями розглянуто майже 11 000 клопотань та призначено 10 000 засідань, надано дозвіл на 1160 негласних слідчих дій, обрано запобіжні заходи у 184 випадках. Щодо розгляду справ по суті – до суду надійшло 268 справ, у 15 випадках винесено вироки, 9 справ закрито, на розгляді перебуває 180 кримінальних проваджень.
Про що говорять ці цифри? Це не малі показники, навантаження достатньо критичне. Такий об’єм спровокували самі слідчі органи – НАБУ, САП. Тому не слід дивуватися, що рішень десятки, а не сотні, як того всі очікували. Крім того, є проблема, що всі справи суду розглядаються трійками, що саме по собі збільшує термін розгляду. Значно вповільнюють розгляд справ випадки, коли сталі трійки змушені (наприклад, у випадку відводу) працювати в різних складах, це суттєво впливає на швидкість розгляду. Випадки процесуальних провокацій сторін, неявки у процес прокурорів та адвокатів – ще одна причина затягування.
Суд стоїть перед вибором. З однієї сторони – очікування суспільства, суспільний запит на швидкі, жорсткі вироки, з іншої – закон, правила процесу та право на захист. Суд має знайти баланс: виконати свою функцію, при цьому не втратити в якості та не зробити це за рахунок зменшення гарантій права на захист.
- Суд має стати незалежним арбітром, який залежить лише від закону, та бути однаково вибагливим, як до сторони обвинувачення, так і до сторони захисту.
Суд, його керівництво та самі судді постійно акцентують увагу на своїй незалежності та підкреслюють свою роль саме як незалежного арбітра, відмежовуючи себе від антикорупційної вертикалі – НАБУ/САП. Але їх окремі дії, розгляд окремих справ показують іншу картинку.
Аналіз першого року роботи свідчить про певну лояльність до сторони обвинувачення. Високий рівень задоволення клопотань прокурорів дисонує з низьким рівнем задоволення клопотань захисту. ВАКС відмовив у застосуванні НСРД лише у 8% випадків, задовільнивши більше ніж 1200 клопотань.
Принципи інформаційної політики суду – це активне інформування суспільства про антикорупційні «перемоги» (обрання запобіжних заходів, арешти майна, тримання під вартою, високі застави) та одночасне замовчування випадків відмови прокурору та задоволення клопотань захисту. Гортаючи їх ресурси складається враження, що суд боїться показати, що його роль у неупередженому розгляді справ, а не легітимізації дій НАБУ.
Ми маємо привести суспільство до розуміння, що верховенство права, якого очікує у тому числі інвестор, це не демонстративні «посадки», а справедливі та законні рішення.
- Суд має захищати свою незалежність та діяльність від незаконного впливу, як зі сторони влади, НАБУ/САП, громадськості.
Суду та суддям законом надано безпрецедентні гарантії незалежності: окрема захищена стаття бюджету, висока суддівська винагорода, охорона приміщень та можливість особистої охорони як для судді, так і для членів сім’ї.
На сьогодні не вбачається готовність суду поставити стіну між своєю діяльність та намаганнями вплинути на процес правосуддя зі сторони.
У популярних «антикор» Telegram-каналах розміщуються відверті образи на суддів, які мали сміливість зменшити заставу підозрюваному чи погодися з думкою прокурора про закриття резонансної справи. Але суд та збори суддів не реагують на це.
Керівництво НАБУ публічно погрожує дисциплінарними скаргами до Вищої ради правосуддя. Не ставлю під сумнів право слідства поскаржитися на суддю, але це має бути офіційна юридична дія, а не предмет пресконференції!
Суд має реагувати на всі випадки тиску, навіть потенційного, незважаючи, хто є його ініціатором – ЗМІ, слідство, прокурор, громадськість чи захист.
- Слід зупинити «перегони» застав, та безглузді арешти майна.
Окреме важливе питання – рекорди щодо розміру застав. Застава – це фетиш медіапростору та громадської думки в Україні. В громадській свідомості – це покарання підозрюваного, хоча задача застави – забезпечення його належної поведінки під час досудового слідства. Виключити ризик втечі, тиску на свідків, знищення доказів.
Викликає занепокоєння політикою слідчих суддів щодо визначення розмірів застав. Таке враження, що суд намагається компенсувати мільйонними заставами відсутність обвинувальних вироків. Такий підхід спотворює цілі та мету застави – мінімізацію ризиків та належну поведінку підозрюваного. Повторюю, застава – це не покарання та не компенсація збитків, це лише інструмент забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до закону, максимальний розмір застави – 600 000 грн, і лише у виключних випадках суд може вийти за рамки цього правила! У 99% судді ВАКС виходять за межі, встановлені законом, та призначають мільйонні застави, а іноді – десятки і сотні мільйонів!
Питанню рекордних застав навіть присвячений окремий блок у річному звіті суду! Суд опублікував власний рейтинг «ТОП-10 внесених застав». У звіті, суд «хизується» загальною сумою – 365 мільйонів гривень! Такий підхід є популізмом та спотворенням прогресивного інструменту забезпечення кримінального провадження.
Це формує негативний тренд та невірний орієнтир в інших, не корупційних справах, штучно розігріває популістичні настрої суспільства, впроваджує небезпечний принцип – «плати чи сиди»!
- Витримати тиск на всю антикорупційну інфраструктуру та одночасно стати елементом всієї системи правосуддя, а не його уламком.
Активність Конституційного Суду лякає не лише Президента, але і всіх стейкхолдерів антикорупційної системи.
Скасування незаконного збагачення, неконституційність Указу про призначення директора НАБУ, скасування відповідальності за недекларування – все це демонструє негативний тренд. Такі рішення руйнують, можливо, не ідеальну, але принципову нову і достатньо ефективну систему боротьби з корупцією.
Сьогодні на розгляді КСУ подання про неконституційність не лише НАБУ, але і самого Вищого антикорупційного суду. Підстава – конституційна заборона створення спеціальних судів.
Екстраординарність утворення суду ніхто не оспорює, таке рішення було продиктоване вимогою часу. Вважаю, що ми маємо перегорнути сторінку дискусій з приводу конституційності ВАКС та сконцентруватися над питанням здійснення ним правосуддя.
Але сам суд та його судді не мають протиставляти себе судовій системі та іншим судам. Не слід підкреслювати свою виключність та особливість, свою «ідеальність» та антикорупційність. Проблеми судової системи країни є спільними для всіх суддів та судів.
Я вірю, що 39 суддів здатні змінити ситуацію в країні щодо розгляду корупційних справ. Однак мають бути встановлені чіткі орієнтири антикорупційного правосуддя – пріоритет закону, права на захист та принципу змагальності над «суспільним запитом», готовність відстоювати суддівську незалежність та професійні гарантії.
Автор: Денис Бугай, партнер VB Partners
