Український бізнес, окрім викликів війни, стикається з правоохоронним тиском: арештами рахунків, обшуками та кримінальними провадженнями. Затримання Ігоря Мазепи на початку року стало поштовхом до мораторію на розслідування щодо бізнесу. Створено Бізнес-раду, закрито 19% проваджень, але проблема залишається актуальною. Про її масштаби та розв’язання розповів для Forbes наш партнер-засновник Денис Бугай.
Говорить статистика: правоохоронці тиснуть на бізнес дедалі більше
— Денисе, розкажіть, у чому конкретно полягає проблема тиску на бізнес станом на кінець 2024 року?
Тиск на бізнес із боку силовиків зростає і виражається у трьох векторах:
- Правоохоронці створюють загрозу для бізнесу, відкриваючи штучні кримінальні провадження проти підприємців. Бізнес постійно відчуває потенційну і реальну загрозу проведення непередбачуваних слідчих дій, раптових обшуків, арешту майна і викликів на допити. Це відволікає бізнес від ведення справ, змушуючи компанії з гарною репутацією, сплаченими податками і прозорою операційною діяльністю кинути всі сили на боротьбу з правоохоронним тиском.
- Правоохоронці, здебільшого з Бюро економічної безпеки (БЕБ), виокремлюють одну операцію, дають їй власне трактування і звинувачують бізнес у її незаконності. У звʼязку з цим запускається юридичний маховик, якому бізнес змушений протистояти, доводячи, що працює законно.
- Правоохоронці піднімають старі справи, які по пʼять – вісім років не розслідувалися і от-от будуть архівовані, і починають нову хвилю активності.
Крім того, для правоохоронців більше не існує так званих священних корів. Ще пʼять років тому силовики не йшли до компаній з іноземними інвестиціями, до ІТ-бізнесу. Сьогодні ж вони прийдуть туди і з обшуком, і з арештом. Їм байдуже, що це публічна прозора міжнародна компанія, що торгується на біржі у Нью-Йорку чи Лондоні.
— Чи погіршилася ситуація порівняно з 2022-м, 2023-м і початком 2024 року?
На жаль, так. На початку року справа Ігоря Мазепи вивела проблему у відносинах бізнесу та правоохоронців на рівень президента, і РНБО встановила тримісячний мораторій на розслідування проти бізнесу. Ситуація справді покращилася, тиску поменшало, бізнес міг спокійно працювати. Але мораторій завершився і повернулися старі практики. Про це свідчать і цьогорічні кейси в рамках практики українських адвокатів, і публічна статистика кримінальних проваджень від БЕБ і Офісу генпрокурора.
Приміром, за девʼять місяців 2024 року ДБР зареєструвало 161 кримінальне провадження проти бізнесу. Так, серед них є провадження, які стосуються підслідності ДБР і є об’єктивними справами, але більшість – це втручання у бізнес. Також погіршилася ситуація щодо проваджень про несплату податків: БЕБ зареєструвало 697 таких проваджень у 2023 році, а за девʼять місяців цього року – уже 599. Цьогоріч ДБР відкрило 16 справ щодо несплати податків, що теж свідчить про втручання у бізнес. Так, СБУ і ДБР – органи, які мають розслідувати злочинну діяльність проти державності, чиновників та правоохоронців – витрачають ресурси на справи проти бізнесу.
З огляду на це бізнес активніше скаржиться на дії правоохоронців. Так, у 2023-му було зафіксовано 158 скарг, а за перше півріччя 2024-го – уже 82. За даними Ради бізнес-омбудсмена, зросла кількість скарг щодо дій працівників БЕБ. Якщо за весь 2023 рік їх було 11, то за перше півріччя 2024-го їх уже 14.
Крім того, правоохоронці активно використовують увесь можливий арсенал тиску та проводять негласні слідчі дії проти бізнесу.
— Що саме мається на увазі?
Це дії, повʼязані з арештом майна, прослуховуванням, моніторингом емейлів і рахунків бізнесу. Про це свідчить відкрита статистика від Офісу генерального прокурора та бізнес-омбудсмена. Зросла кількість ініційованих арештів майна у справах БЕБ. За девʼять місяців 2024-го подано 323 відповідні клопотання до суду, тоді як за весь 2023 рік – 282. Обшуки залишаються ключовим елементом тиску. За девʼять місяців 2024 року БЕБ як мінімум 120 разів звернулося по відповідний дозвіл, за весь 2023 рік – 187 разів.
Щороку частота використання негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) правоохоронцями зростає. У 2022 році суд видав 143 дозволи НСРД у справах БЕБ, а у 2023-му – вже 1798! 2024 рік став рекордним у цьому сенсі – лише за девʼять місяців отримано 2696 дозволів суду.
Усе це свідчить про те, що БЕБ схиляється до силових методів слідства, а не аналітичних, – пояснює Денис Бугай.
— Як гадаєте, у чому причина погіршення ситуації в Україні в останні роки?
Я бачу три причини:
- Відсутність бажання з боку керівників у правоохоронних органах припинити тиск, тоді як таке бажання, не сумніваюся, є у президента і уряду.
- Відсутність дієвої системи контролю і персональної відповідальності: нікого з правоохоронців не карають за тиск на бізнес.
- Правоохоронні структури заповнені кадрами старої формації, які не готові сприймати бізнес як партнера, а лише як поле, де можна заробити. Там немає прозорої системи призначення керівників і не працює меритократична система розвитку карʼєри добросовісних і кваліфікованих правоохоронців.
— Як окреслені вище проблеми шкодять економіці України?
Дії правоохоронців, замішані на тиску на бізнес, знижують ВВП України та вбивають підприємницьку ініціативу. Бізнес втрачає мотивацію працювати, бізнес думає: «Там на підприємця натиснули, там затримали. Навіщо мені це потрібно? Буду триматися подалі від цього». І, нарешті, це зниження інвестиційного клімату.
Посли країн Західної Європи у приватних розмовах кажуть, що з огляду на тиск на підприємців не рекомендуватимуть бізнесу своєї країни Україну як локацію для роботи, – каже Денис.
— З якими запитами і проблемами у контексті тиску бізнес найчастіше звертається до вас як до адвоката?
Підприємці приходять до VB Partners, коли мають відчуття, що кримінальне провадження от-от відкриють, або точно знають, що воно існує. Бізнес стривожений та наляканий – і небезпідставно. Великий обсяг роботи для адвокатів генерує БЕБ, відкриваючи кримінальні провадження щодо сплати податків. Парадокс: буває, у податкової немає претензій до бізнесу щодо законності сплати податків, а кримінальне провадження є. І це сотні випадків по Україні. Також багато питань повʼязано з використанням земельних ділянок. Буває, що бізнес давно придбав земельну ділянку, де почав будувати об’єкт, а ДБР відкриває провадження, намагаючись довести, що земля була начебто 12 років тому незаконно виведена з державної власності. Компанії, яка зараз купила цю землю, ще не існувало, коли ділянка була приватизована, а претензії до неї є.
— Скільки звернень до вас надійшло останнім часом?
Про це свідчать не стільки цифри, скільки розширення штату VB Partners. Ми спеціалізуємося на практиці White-Collar Crime – це так звана білокомірцева злочинність, і за останні роки ми вдвічі збільшили штат юристів, які мають експертизу правової допомоги бізнесу у кримінальних провадженнях.
Загалом усі юридичні компанії України за останні три – пʼять років відкрили таку практику. Навіть на job-ресурсах добре видно різке зростання попиту на послуги адвокатів, котрі спеціалізуються у врегулюванні ситуацій із провадженнями проти бізнесу.
— Які ініціативи ви як адвокат впроваджуєте для захисту бізнесу від тиску правоохоронців?
Ми у VB Partners регулярно моніторимо медіапростір і юридичні процеси. Це допомагає виявляти ризики на ранній стадії – їх краще нейтралізувати у процесі зародження, ніж дати правоохоронцям час зібрати докази і запустити машину тиску.
Також надаємо бізнесу аудит процесів на виявлення кримінально-правових ризиків. Це допомагає виявити потенційні ризики і змінити бізнес-процеси, аби ці ризики не реалізувалися. Також ми відстежуємо тенденції у роботі правоохоронців. Якщо, скажімо, вони успішно для себе застосували якусь нову модель тиску на бізнес, приміром на Київщині, отже, за пів року її ж застосують у Львові чи Дніпрі. Тож треба вчасно попереджати бізнес-спільноту про такі ризики.
Шляхи розвʼязання проблеми
— Якими ви бачите шляхи розвʼязання або хоча б пом’якшення проблем?
Потрібна політична воля з боку керівників правоохоронних органів, зміни до законодавства, зокрема до Кримінально-процесуального кодексу, і розширення повноважень бізнес-омбудсмена. Якщо думати глибше, то треба реальне перезавантаження БЕБ, а не на папері.
— Які бачите важелі впливу на правоохоронців, що вмотивують їх зменшити тиск на бізнес?
Я бачу три інструменти:
- Впровадження дисциплінарної відповідальності прокурорів за порушення стандарту прокурорської діяльності.
- Відповідальність слідчих суддів, від погодження яких залежить велика частка слідчих дій, обшуків, арештів майна. Слідчі судді перестали бути контролерами, які мають зупинити правоохоронця у його бажанні застосувати надмірну силу до бізнесу.
- Забезпечення контролю з боку Офісу генпрокурора над усіма кримінальними провадженнями, які здійснюються БЕБ, ДБР, СБУ і Нацполіцією.
— Якими мають бути дії влади, щоб бізнес відчув себе захищеним і довіряв державі?
Насамперед це публічне і дієве покарання тих, хто здійснював протиправний тиск. Таких кейсів суспільство досі не бачило. Також влада має показати, що готова врегулювати проблему. Кроками на цьому шляху будуть і пролонгація мораторію на розслідування щодо бізнесу, зміна КПК та реальна відповідальність прокурорів і суддів.
Є ще один інструмент пом’якшення ситуації – постійна комунікація влади з бізнес-середовищем: спілками та асоціаціями, а також із бізнес-омбудсменом.
Влада має дізнаватися про проблеми, що виникають, раніше, ніж вони перетворяться на тиск і скандал, – наголошує Денис.
— А що робити бізнесу, аби не потрапити під гарячу руку правоохоронців і убезпечити себе від їхнього тиску?
По-перше, контролювати потенційні ризики і регулярно нейтралізовувати їх. Для цього треба мати професійних внутрішніх юристів і зовнішніх адвокатів. По-друге, бути публічним. Публічність захищає і є тією «зброєю» бізнесу, що допомагає будувати комунікацію з державою. По-третє, бути активним членом кількох бізнес-асоціацій, комунікувати з колегами, конкурентами, клієнтами у соцмережах, просто і зрозуміло ділитися інформацією. Тож коли (можливо) прийде криза у вигляді правоохоронців, розвинена і популярна сторінка у соцмережах дасть змогу швидко і результативно повідомити про проблему на національному рівні.
— Що отримає економіка України, якщо тиск на бізнес зникне або відчутно зменшиться?
Оптимізацію бізнес-процесів, активізацію розвитку бізнесу, якісну зміну інвестиційного клімату та підняття України у міжнародних бізнес-рейтингах. Як результат – в Україну зайде великий іноземний бізнес і принесе потік мільярдних інвестицій.
