Кордони між країнами та правоохоронними органами стираються. Зараз правоохоронці можуть отримати інформацію (банківську, комерційну таємницю тощо), арештувати майно, заблокувати рахунки за кордоном вже за лічені дні.
Тому бізнесу вкрай важливо розуміти механізми обміну інформацією між країнами та види даних, які можуть бути доступні правоохоронним органам.
Вже зараз спостерігаємо суттєве збільшення обсягу міжнародної правової допомоги. Кількість направлених запитів до іноземних країн збільшилась удвічі: 2021 рік — 550 vs 2022-й — 1002.
Українські правоохоронці:
- повідомляють про підозру особам, які перебувають за межами України;
- блокують та арештовують активи за кордоном;
- ініціюють екстрадицію;
- проводять допити осіб за кордоном тощо.
Часто трапляються випадки, коли правоохоронні органи іноземної держави, дізнавшись зі ЗМІ про переслідування особи в Україні, з власної ініціативи заморожували активи такої особи або самостійно ініціювали кримінальні провадження за кордоном.
Інформація про фінанси та активи за кордоном — уже не секрет для українських правоохоронців.
Важливо, що правоохоронці можуть отримати усю необхідну інформацію про бізнес всього за лічені дні завдяки новому підходу до міжнародного співробітництва. Акцент правоохоронців змінився на ініціативний та оперативний обмін інформацією, а банківська таємниця вже не є перешкодою.
У цьому контексті розуміння процесу міжнародного співробітництва дає бізнесу змогу забезпечити свою фінансову безпеку і запобігти можливим ризикам, що пов’язані з арештом рахунків або іншими юридичними процедурами.
Ризики для бізнесу
Ризики, що виникають для бізнесу в результаті міжнародної співпраці правоохоронців, є неминучим аспектом цього процесу.
Серед ключових ризиків можна виділити такі:
- Доступ правоохоронців до всієї інформації за кордоном. Такої, як рахунки і банківські скриньки, структура власності компаній і бенефіціари, майно, об’єкти інтелектуальної власності та інше.
- Інтерпретація правоохоронцями отриманих даних на власний розсуд (зазвичай не на користь бізнесу) та використання їх у кримінальних справах. Правоохоронці це неодноразово демонстрували на практиці, відкриваючи штучні провадження за ст. 209 КК України (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом). Така інтерпретація також може призвести до неправомірних заходів, наприклад, до блокування рахунків або арешту активів бізнесу.
- Негативний вплив на репутацію компанії. Безпосереднє стикання з правоохоронними органами може призвести до негативного впливу на імідж компанії. Блокування рахунків або арешт активів можуть спричинити недовіру українських і міжнародних партнерів бізнесу.
Сергій Бойко, радник VB Partners
