Реалії воєнного часу зумовили прийняття законодавцем ряду змін та доповнень до КПК України з метою унормувати функціонування кримінальної юстиції в цих умовах. У зв’язку із чим було прийнято ряд законів, зокрема № 2111-IX від 03.03.2022 р., № 2125-ІХ від 15.03.2022 р., № 2137-ІХ від 15.03.2022 р.
Пропоную розглянути 8 найсуттєвіших змін кримінального процесу:
- Початок досудового розслідування.
Відтепер початок досудового розслідування може відліковуватися з моменту винесення відповідної постанови слідчим, прокурором, якщо відсутня технічна можливість доступу до ЄРДР.
Згідно з листом Верховного Суду № 1/0/2-2 від 03.03.2022 р., така постанова має містити всі відомості, визначені ст. 214 КПК України. Лише такий документ може вважатися належним підтвердженням початку досудового розслідування.
- Порядок продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім слідчого судді, продовжувати строк дії його ухвали чи постанови прокурора про тримання під вартою має право керівник органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Таке продовження можливе неодноразово в межах строку досудового розслідування, однак – лише до 1 місяця.
Водночас, продовження запобіжного заходу, який був обраний судом та cтрок якого спливає, здійснюється автоматично, якщо суд не може розглянути таке питання. В такому разі запобіжний захід вважається продовженим до вирішення судом відповідного питання, але не довше ніж на 2 місяці.
Аналогічна норма міститься щодо запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, продовження якого суд має розглядати в підготовчому судовому засіданні.
- Скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу.
Відтепер скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може слідчий суддя/суд за клопотанням прокурора. Однак, прокурор може ініціювати таке питання лише за клопотанням сторони захисту (вимоги до такого клопотання законодавець не визначає, однак вважаємо, що до нього слід застосовувати ті ж вимоги, що ставляться до клопотання прокурора, про що йтиметься нижче).
Водночас, звернення прокурора до слідчого судді/суду є правом, а не обов’язком. Тобто прокурор може й не ініціювати таке питання перед судом.
У випадку звернення прокурора з відповідним клопотанням, воно повинне містити дві обов’язкові умови: (1) обставини, що підтверджують можливість проходження військової служби підозрюваним, обвинуваченим і висновок про придатність несення такої служби цими особами; (2) відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Контроль за виконанням такого рішення законодавець поклав на прокурора. Останній має подати клопотання про обрання запобіжного заходу у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений не з’явився протягом 24 год. до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
- Строки досудового розслідування зупиняються, якщо неможливо звернутися до суду з обвинувальним актом.
Однією з підстав зупинення строку досудового розслідування є об’єктивна неможливість звернення до суду з обвинувальним актом.
Водночас, законодавець не визначив ні форми рішення, ні вимоги до нього, ні навіть суб’єкта прийняття такого рішення. Логічним видається, що зупинення досудового розслідування повинне бути оформлене відповідним рішенням керівника органу прокуратури, з посиланням на ч. 4 ст. 280 та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України.
- Розширено права прокурора.
В умовах воєнного часу, окремі повноваження слідчого судді може виконувати керівник органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. До таких повноважень належать:
- Продовжувати строк дії ухвали слідчого судді чи постанови прокурора про тримання під вартою;
- Звертатися до слідчого судді/суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу;
- Обирати запобіжні заходи на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні: 1) насильницьких злочинів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України; 2) інших тяжких і особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може привести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи;
- Надавати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів. Це стосується лише речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
- Надавати дозвіл на затримання з метою приводу;
- Приймати рішення про привід;
- Приймати рішення про накладення арешту на майно.
Ці повноваження виконуються з урахуванням вимог гл. 37 КПК України (особливий порядок кримінального провадження).
6. Зміни щодо підслідності НАБУ.
В умовах воєнного стану законодавець надав повноваження прокурору доручати іншим органам досудового розслідування здійснювати досудове розслідування в підслідних НАБУ провадженнях.
Вказане обумовлено можливими випадками, якщо НАБУ не матиме можливості здійснювати свої повноваження через воєнні дії.
7. Збільшено строк, протягом якого при затриманні має бути вручена підозра.
В умовах воєнного часу, письмове повідомлення про підозру затриманій особі, здійснюється протягом сімдесяти двох годин з моменту її затримання.
8. Період воєнного стану не зараховується до строків досудового розслідування в кримінальних провадженнях, де жодній особі не було повідомлено про підозру.
В кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану не зараховується до загальних строків досудового розслідування.
Автор: СЕРГІЙ БОЙКО, радник VB Partners
