Швейцарія приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну податковими даними з Україною відповідно до стандарту CRS (Common Reporting Standard). Про це повідомив Державний секретаріат Швейцарії з міжнародних фінансів.
Це означає, що фінансові установи Швейцарії щорічно передаватимуть Державній податковій службі України інформації про рахунки українських резидентів.
- перший звітний рік — 2025
- перший обмін даними — осінь 2026 року
Дані, що підлягають обміну:
- ПІБ та ІПН власника рахунку
- сальдо рахунку
- отримані доходи (відсотки, дивіденди)
- дані про бенефіціара або контролера, якщо рахунок належить компанії
Що таке CRS і як працює система обміну?
Common Reporting Standard(CRS) — це міжнародний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією, затверджений Радою ОЕСР у 2014 році. Його мета — підвищити прозорість фінансових операцій і протидіяти ухиленню від оподаткування.
Станом на сьогодні CRS охоплює понад 118 юрисдикцій, але обмін фактично здійснюється лише між країнами, які мають двосторонню домовленість.
Україна стала учасником CRS у червні 2024 року.
Перший обмін Україна здійснила восени 2024 року. Наступний — 30 вересня 2025 року.
Як це працює:
- фінансові установи (банки, інвестфонди, страхові компанії) збирають дані про рахунки клієнтів — іноземних резидентів
- податкові органи країни, де знаходиться установа, отримують ці дані
- щороку ця інформація автоматично передається у відповідні податкові органи юрисдикцій, резидентами яких є власники рахунків
Загрози, які створює обмін інформацією Швейцарії з Україною:
- Податкові ризики
Контролюючі органи використовуватимуть отриману інформацію для:
- оподаткування доходів осіб, які надходили на іноземні рахунки та не декларувалися в Україні
- виявлення контролерів КІК через бенефіціарів рахунків, якщо компанії не були задекларовані в Україні.
Тобто, у разі виявлення будь-яких розбіжностей — це привід для податкових донарахувань, штрафів і пені.
- Кінець схемам з номіналами
Розкриття даних про КБВ робить неефективними класичні структури з використанням трастів або номінальних директорів. Реальний контролер активів буде виявлений.
- Ризик арешту активів
Правоохоронці зможуть отримати від ДПС інформацію про усі закордонні рахунки особи, в тому числі в Швейцарії. Це дозволить їм оперативно ініціювати арешт таких активів.
Цьому уже сприяє активна співпраця іноземних юрисдикцій з українськими слідчими. Зокрема, швейцарські прокурори за власною ініціативою передають інформацію та ініціюють арешти активів. Яскравий приклад — арешт більше $ 100 млн на рахунках компаній українського підприємця за запитом ДБР.
Висновки:
Швейцарія десятиліттями була однією з найпривабливіших юрисдикцій, гарантуючи приватність. Проте з початком автоматичного обміну це більше не працює — швейцарські рахунки втратили статус «конфіденційних».
Водночас, податкові та правоохоронні органи отримали новий інструмент для податкових донарахувань, арештів та кримінального переслідування.
