Після минулорічної спроби обмежити повноваження антикорупційних органів НАБУ розробило власний законопроєкт, спрямований на посилення інституції. Документ наразі перебуває на погодженні та готується до подачі в Кабмін. Він містить як позитивні новації, так і чимало прихованих ризиків.
Владислав Міфтахутдінов, адвокат, старший юрист VB Partners, розповів для The Page, що пропонує новий законопрроєкт.
Законодавча ініціатива НАБУ охоплює широке коло сфер:
- Підслідність НАБУ, вирішення спорів про підслідність.
- Скасування «правок Лозового» в частині строків слідства.
- Повноваження САП у провадженнях відносно нардепів.
- Доступ до судових рішень в корупційних провадженнях.
- Зміна підходів до окремих слідчих дій та запобіжних заходів.
Характерно, що НАБУ не обмежується зміною правил лише для корупційних проваджень – окремі пропозиції стосуються кримінального процесу в цілому. Частина з них (наприклад, скасування «правок Лозового») давно підтримується міжнародними партнерами. Інші – є абсолютно новими ініціативами, які потребують детального пропрацювання. Розберемо кожен напрям детальніше.
Остаточне вирішення питання підслідності?
Серед пропозицій НАБУ:
- Розширення підслідності НАБУ, зокрема на: a) радників, помічників, уповноважених Президента, голови Верховної Ради, прем’єр-міністра; b) керівництво Офісу Президента та інших постійних допоміжних органів Президента; c) голів, членів наглядових рад, інших колегіальних органів великих підприємств, де частка державної/комунальної власності перевищує 50%; d) посадових осіб низки державних органів – НКРЕКП, НКЕК тощо.
Ця ініціатива – реакція на конкретні провадження, в яких фігурують зазначені особи.
- Закріплення пріоритету підслідності НАБУ.
Зараз КПК містить заборону доручати розслідування справ, підслідних НАБУ, іншим органам.
Проте ці норми часто ігноруються – резонансні корупційні провадження розслідуються ДБР, Національною поліцією і навіть СБУ. Частково це наслідок свідомого ігнорування судами порушення правил підслідності як підстави недопустимості доказів.
Законопроєкт пропонує закріпити:
- Обов’язок передати до НАБУ справу, якщо вона підслідна йому за законом.
- Обов’язок інформування НАБУ / САП у разі виявлення під час слідства ознак злочину, який підслідний НАБУ.
Така норма реально запрацює, лише якщо закон передбачатиме процесуальні наслідки її недотримання – наприклад, недопустимість доказів.
- Боротьба із «дублюванням» проваджень в різних органах. Якщо слідчий виявляє інше, паралельне провадження щодо тих самих обставин — він повинен повідомити про це прокурора. Останній протягом 5 днів визначає підслідність проваджень.
Це важлива і правильна ініціатива. Одні й ті самі обставини нерідко розслідуються різними органами, особи несуть подвійний тягар слідства – і наразі жодних механізмів це виправити немає.
- Закріплення процедури вирішення спору про підслідність – ініціює слідчий у разі незгоди із рішенням про підслідність.
Водночас варто наділити і захист правом ініціювати такий спір – це слугувало б запобіжником проти зловживань сторони обвинувачення, зокрема «процесуального пінг-понгу».
Чергове скасування «правок Лозового»
Попри дискусійний характер окремих норм, відомих як «правки Лозового», багато з них мали позитивний вплив на становище учасників процесу.
Запроваджені строки слідства та закриття провадження у зв’язку із їх спливом – дисциплінували органи. Практика «вічних» проваджень суттєво зменшилась.
Натомість НАБУ пропонує:
- Виключити норму про закриття судом справи за строками слідства – зробити це на етапі підготовчого провадження чи розгляду по суті буде неможливо.
- У разі спливу строків – надати прокурору право самостійно обирати: закрити провадження або передати його до суду.
- Наділити керівництво прокуратури виключними повноваженнями продовжувати строки у справі – позбавивши цього слідчих суддів.
Із такими пропозиціями не можна погодитись:
- Неналежне розслідування, помилки і зловживання слідчих / прокурорів, неправильне застосування КПК – не повинні покладати на захист тягар «безкінечних» проваджень.
- Недотримання вимог щодо строку слідства – очевидно повинно нести негативні наслідки для обвинувачення.
- Виведення продовження строків у справі з-під судового контролю – призведе до порушення прав захисту, створить можливість для зловживань слідства.
Прокурор як представник обвинувачення очевидно зацікавлений в результативності справи (що б не малось на увазі під «результатом»). Строк буде продовжуватись за замовчуванням – тоді як суд може (хоча б в теорії) балансувати інтереси слідства та захисту.
Спроба позбавити слідчих суддів повноважень на продовження строків – фактично відступ від закріпленого КПК 2012 року інституту судового контролю на етапі слідства.
«Доступ» до народних депутатів
За чинним КПК реєстрація провадження відносно народного депутата, обшук, арешт майна, НСРД, будь-які інші заходи, що обмежують його права чи інтереси, – можливі лише за погодженням Генерального прокурора.
САП тривалий час веде публічну дискусію про необхідність наділити такими повноваженнями також керівника САП.
Законопроєкт НАБУ пропонує вирішити цю проблему: наділити такою компетенцією керівника САП і забезпечити антикорупційній прокуратурі незалежність у провадженнях щодо народних депутатів.
Обмежити те, що вже обмежене
Суперечливими є також пропозиції НАБУ щодо обмеження доступу до судових рішень у справах щодо тяжких і особливо тяжких корупційних злочинів та злочинів проти нацбезпеки:
- Внесення до Реєстру ухвал слідчих суддів та апеляційних судів –лише через 1 р. з моменту їх ухвалення.
- Право слідчого/прокурора фактично безстроково закрити в Реєстрі доступ до таких рішень під приводом збереження таємниці слідства.
Такі зміни очевидно спрямовані на:
- Недопущення «зливів» інформації про обшуки. В НАБУ та інших органах зареєстровано декілька проваджень щодо «несанкціонованого доступу до Реєстру судових рішень».
Йдеться про випадки, коли інформація про майбутній обшук стає відомою обшукуваній особі задовго до його проведення.
- Закриття невигідної для слідства інформації у справі.
Навіть зараз слідчі органи нерідко зловживають повноваженнями і закривають доступ до судових рішень (зокрема негативних для слідства) під приводом «безпеки учасників справи».
Пропоновані зміни можуть суттєво погіршити становище захисту. Нині Реєстр використовується юристами для аналізу позитивної практики в аналогічних справах і ризиків по справі – рішення з Реєстру часто є основою позиції захисту.
Очевидно – зручність для слідства не може слугувати підставою для обмеження прав інших учасників справи.
Інші зміни
Серед інших пропозицій НАБУ:
- Право оперуповноважених до реєстрації провадження «спілкуватися» з іншими особами, отримувати від них інформацію, що може бути підставою для початку справи.
Фактично – спроба легалізувати те, що давно існує і визнається як слідчими органами, так і судами.
- Можливість не залучати понятих, якщо обшук фіксується безперервно на відео.
Поняті під час обшуків – очевидний пережиток минулого без жодного практичного сенсу. Цей інститут давно потребує реформування.
- «Перевести» моніторинг банківських рахунків з категорії негласних слідчих дій в «гласні».
На практиці для слідства це означатиме: a) спрощення процедури отримання дозволу в суді (перша інстанція замість апеляції); b) можливість вільного використання отриманої інформації (відсутня потреба на розсекречування відомостей про НСРД).
- Зупинення судового провадження у разі призову по мобілізації/по контракту (за клопотанням сторони або з ініціативи суду). Крім цього, пропонується, щоб зупинення судового провадження тягнуло зупинення перебігу строку давності, передбаченого КК.
- Безстрокове (в межах слідства) покладення на особу окремих обов’язків у зв’язку із запобіжним заходом – не відлучатися з населеного пункту, не спілкуватися з особами, здати закордонний паспорт на зберігання. Однак захист може звернутися до суду про скасування/звуження обов’язків.
Фактично – НАБУ пропонує перекласти тягар доведення на захист: саме він має доводити, що обмеження прав не потрібне, тоді як зараз цей обов’язок лежить на слідстві.
Висновки
Цей законопроєкт – не перша і далеко не остання спроба НАБУ змінити правила гри на свою користь. З частиною пропозицій погодитись можна. Деякі зміни – назріли.
Однак окремі пропозиції – строки слідства, доступ до рішень, зупинення строків давності, безстрокові обов’язки – суттєво погіршують становище захисту і в такому вигляді не повинні бути прийняті: вони ставлять захист в очевидно нерівне становище і надають чіткий пріоритет слідству.
Результативність проваджень і суспільний запит на «посадки» повинні досягатись через нові методи роботи, кадрове оновлення та професійне зростання правоохоронців – але не через законодавче обмеження прав захисту.
