В останні роки для правоохоронних органів України зросла актуальність співпраці з іншими країнами, а також міжнародними організаціями щодо розшуку осіб, які переховуються від кримінального переслідування. Саме тому одним з найбільш перспективних напрямків є взаємодія з Інтерполом. Ефективність такої співпраці зумовлена тим, що Інтерпол є власником міжнародної бази даних, розміщеної в публічному доступі.
Однак, публікація інформації в такій базі не завжди є правомірною і може порушувати права окремих осіб на персональну інформацію (право на захист персональних даних від їх неправомірної обробки, недостовірної інформації, та інформації, що ганьбить честь, гідність і ділову репутацію суб’єкта).
У зв’язку з цим, важливо розуміти яким чином працює Інтерпол, як вноситися / вилучається інформація про розшук в його базу і які його структурні органи беруть участь в прийнятті таких рішень.
Про структуру та функції органів Інтерполу. Структуру органів Інтерполу пропонуємо розділити на 3 рівні: (1) центральний установчий, (2) центральний виконавчий і (3) місцевий.
Так, вищим органом управління Інтерполу є Генеральна асамблея, яка встановлює принципи роботи і основні нормативні акти Інтерполу, зокрема, Правила обробки даних Інтерполу і Правила контролю інформації та доступу до файлів Інтерполу.
Для забезпечення роботи Генасамблеї створений Виконавчий комітет, який організовує її роботу і контролює роботу Генерального секретаріату.
У свою чергу, центральним виконавчим органом є Генеральний секретаріат. Даний орган вносить і вилучає дані з розшукової бази щодо:
- Підозрюваних / обвинувачених / засуджених з можливістю подальшої екстрадиції ( «червона картка»).
- Осіб, які зникли безвісти ( «жовта картка»).
- Збору додаткових відомостей про особу, його місцезнаходження в інтересах кримінального провадження ( «блакитна картка»).
- Невпізнаних трупів ( «чорна картка»).
- Потенційних злочинців ( «зелена картка»).
- Загроз власності або здоров’ю людей ( «помаранчева картка»).
- Злочинних схем, зброї, засобів і способів вчинення злочину ( «фіолетова картка»).
- Осіб, які перебувають під наглядом Служби безпеки ООН.
В окремих країнах створюються національні центральні бюро – органи, які подають заявки до Генерального секретаріату на розміщення даних в базах Інтерполу. В Україні цю функцію виконує робочий апарат Укрбюро Інтерполу при Міністерстві внутрішніх справ.
Особливе місце в системі центрального офісу Інтерполу займає незалежний орган – Комісія з контролю файлів Інтерполу. Її функція – контроль над дотриманням правил розміщення, обробки і зберігання інформації в базах даних Інтерполу.
Таким чином, управління базою даних Інтерполу централізованою: ключовими органами в прийнятті рішень про публікації та / або зняття особи з розшуку є Генеральний секретаріат і Комісія з контролю файлів.
Про порядок публікації повідомлень про розшук осіб. Порядок публікації відомостей в базі розшуку Інтерполу за заявою Укрбюро Інтерполу складається з наступних етапів:
- Складання запиту правоохоронним органом в Укрбюро Інтерполу.
- Перевірка Укрбюро відповідності запиту вимогам міжнародного права, Конституції та інших нормативно-правових актів Інтерполу.
- Звернення Укрбюро Інтерполу в Генеральний Секретаріат із запитом на публікацію повідомлення в базі даних.
- Перевірка Генеральним Секретаріатом запиту на відповідність зазначеним вище вимогам.
- Публікація Генеральним Секретаріатом повідомлення, зазначеного в запиті, в базах даних Інтерполу, і інформування всіх Національних бюро Інтерполу про таке повідомлення.
- Контроль Укрбюро за оновленням інформації в повідомленні.
Таким чином, місцеві національні бюро відповідальні за розміщену на їх запит інформацію в базах даних, однак розміщення і перевірка на відповідність вимогам до таких запитах здійснюється Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Про підстави для видалення інформації з бази даних.
Право на правдиву інформацію про себе, а також право вимагати виправлення або видалення недостовірної інформації про особу прямо не вказано в нормативних актах, однак фактично передбачено ст. 9 Правил контролю інформації та доступу до файлів Інтерполу.
Підстави для видалення відомостей про особу передбачені Правилами обробки даних Інтерполу і включають наступні:
- Інформація про особу не відповідає умовам розміщення персональних даних в базі Інтерполу, тобто порушує (1) Конвенцію про захист прав людини і основних свобод; (2) ст. 2-3 Конституції Інтерполу; (3) Правила обробки даних Інтерполу.
- Мета розміщення відповідної інформації або пов’язаної з нею інформації досягнута;
- Бюро, за заявою якого розміщено повідомлення, володіє інформацією, що дозволяє виконати необхідні дії, але не здійснює ніяких дій по досягненню мети її розміщення.
Таким чином, підставами для видалення запиту з розшукової бази може бути як (1) невідповідність вимогам до інформації, що міститься в запиті, (2) пасивна поведінка національного бюро, (3) досягнення мети розміщення запиту.
Про порядок видалення інформації про особу з бази даних Інтерполу.
Запити про виправлення або видалення персональної інформації з бази даних Інтерполу розглядає вже згадана вище Комісія з контролю файлів (далі – Комісія). Однак, тут слід зазначити ряд практичних аспектів:
- Суб’єкт звернення: особа, інформація про яку є в базі даних Інтерполу (його представник).
- Термін розгляду такого запиту Комісією не встановлено. Так, нормативно-правові акти Інтерполу передбачають розгляд такого звернення «в найкоротші терміни».
- Предметом такого розгляду є всі умови розміщення персональних даних в базі Інтерполу, починаючи від вимог про дотримання Конвенції про захист прав людини і основних свобод, закінчуючи вимогами до окремої картці.
- Комісія не приймає рішення самостійно, а лише спрямовує рекомендації Генеральному Секретаріатові про необхідність зміни / видалення відповідної інформації з бази даних Інтерполу. Саме Генеральний Секретаріат як держатель бази даних видаляє персональну інформацію.
- Однак, в разі, якщо Генеральний Секретаріат не виконає рекомендації Комісії, Комісія має право інформувати про це Виконавчий комітет Інтерполу. Виконавчий комітет, в такому випадку, має право прийняти «будь-які необхідні заходи».
- На практиці найбільш частим підставою для відмови в розміщенні повідомлення або його видалення служить наявність політичних мотивів у кримінальному переслідуванні особи, а також витікання термін дії «судового ордера на арешт».
Окремі аспекти розміщення і видалення персональних даних з баз Інтерполу.
Зняття «червоної картки» не означає, що розшук особи Інтерполом припинений. Так, Інтерпол є власником бази даних осіб, зниклих без вести, а також осіб, чиє місцезнаходження необхідно з’ясувати для слідства, про що зазначено вище.
Вимоги до розміщення інформації про осіб в базах «жовтих» і «блакитних картках» нижче, ніж в «червоних». Зокрема, для розміщення «блакитних» карток немає вимоги щодо ордера на арешт, а також санкції за злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, яка розшукується.
У зв’язку з цим, національні бюро часто вдаються до практики «зміни статусу особи», тим самим, залишаючи контроль переміщення особи під наглядом міжнародних і місцевих правоохоронних органів.
Іншим аспектом, який слід врахувати, є те, що Комісія може прийняти рішення не тільки про виключення інформації про особу з бази даних Інтерполу, а про обмеження публічного доступу до такої інформації.
Таким чином, розміщення персональних даних в розшукової базі Інтерполу може порушувати права окремих осіб на на захист персональних даних від їх неправомірної обробки, недостовірної інформації, та інформації, що ганьбить честь, гідність і ділову репутацію.
У разі таких порушень нормативно-правовими актами Інтерполу передбачений механізм виключення таких даних, що включає звернення особи, чиї права порушені, до центральних органів Інтерполу, які і приймають рішення про видалення відповідних даних.
